Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.)

У доповіді представлено підготовлену Відділенням економіки НАН України візію повоєнного відродження України, яка передбачає формування модерного демократичного суспільства зі стійкою до ризиків людиноцентричною економікою. Програми відновлення та повоєнного розвитку України мають ґрунтуватися на ч...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2023
Main Author:	Лібанова, Е.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192912
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.) / Е.М. Лібанова // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 55-61. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-192912
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1929122023-07-20T20:53:01Z Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.) Лібанова, Е.М. З кафедри Президії НАН України У доповіді представлено підготовлену Відділенням економіки НАН України візію повоєнного відродження України, яка передбачає формування модерного демократичного суспільства зі стійкою до ризиків людиноцентричною економікою. Програми відновлення та повоєнного розвитку України мають ґрунтуватися на чіткому баченні власного майбутнього і спиратися передусім на національні інтереси. Основою повоєнного відродження України має стати новий суспільний договір, спрямований на максимально справедливий розподіл результатів економічного зростання, зниження нерівності і бідності населення, досягнення східноєвропейських параметрів якості життя. The report presents the vision of the post-war revival of Ukraine prepared by the Department of Economics of the NAS of Ukraine, which envisages the formation of a modern democratic society with a risk-resistant, people-centered economy. Recovery and post-war development programs for Ukraine should be based on a clear vision of its own future and focused primarily on national interests. The basis for the post-war revival of Ukraine should be a new social contract aimed at the maximally fair distribution of economic growth results, reduction of population inequality and poverty, achievement of Eastern European quality of life parameters. 2023 Article Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.) / Е.М. Лібанова // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 55-61. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.02.055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192912 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Лібанова, Е.М. Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді представлено підготовлену Відділенням економіки НАН України візію повоєнного відродження України, яка передбачає формування модерного демократичного суспільства зі стійкою до ризиків людиноцентричною економікою. Програми відновлення та повоєнного розвитку України мають ґрунтуватися на чіткому баченні власного майбутнього і спиратися передусім на національні інтереси. Основою повоєнного відродження України має стати новий суспільний договір, спрямований на максимально справедливий розподіл результатів економічного зростання, зниження нерівності і бідності населення, досягнення східноєвропейських параметрів якості життя.
format	Article
author	Лібанова, Е.М.
author_facet	Лібанова, Е.М.
author_sort	Лібанова, Е.М.
title	Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.)
title_short	Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.)
title_full	Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.)
title_fullStr	Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.)
title_full_unstemmed	Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.)
title_sort	щодо повоєнного відродження україни (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 14 грудня 2022 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192912
citation_txt	Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.) / Е.М. Лібанова // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 2. — С. 55-61. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT líbanovaem ŝodopovoênnogovídrodžennâukraínistenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni14grudnâ2022r
first_indexed	2025-07-16T18:44:44Z
last_indexed	2025-07-16T18:44:44Z
_version_	1837830232934973440
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 55 ЩОДО ПОВОЄННОГО ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 року У доповіді представлено підготовлену Відділенням економіки НАН України візію повоєнного відродження України, яка передбачає формування модер- ного демократичного суспільства зі стійкою до ризиків людиноцентрич- ною економікою. Програми відновлення та повоєнного розвитку України мають ґрунтуватися на чіткому баченні власного майбутнього і спира- тися передусім на національні інтереси. Основою повоєнного відродження України має стати новий суспільний договір, спрямований на максимально справедливий розподіл результатів економічного зростання, зниження не- рівності і бідності населення, досягнення східноєвропейських параметрів якості життя. Шановні колеги! Маю честь представити вам візію під назвою «Повоєнне від- родження України», підготовлену Відділенням економіки НАН України. Уже майже дев’ять років триває розв’язана РФ війна проти України. Українська держава зазнала колосальних людських, матеріальних та екологічних втрат, обсяг яких на сьогодні ви- мірюється вже трильйонами гривень. Втім, з продовженням активних бойових дій і терористичних руйнувань цивільної інфраструктури масштаби втрат неминуче зростатимуть. Укра- їнське суспільство, яке відстоює незалежність і демократичні цінності не лише своєї країни, а й усього цивілізованого світу, сподівається на його допомогу у відбудові зруйнованого. Вод- ночас сьогодні вкрай важливим є формування бачення Укра- їною власного майбутнього, яке має передусім спиратися на національні інтереси, а не на беззаперечне застосування кліше, які можуть нав’язуватися нам світовими гравцями, оскільки так чи інакше ці підходи будуть еклектичними. Повоєнне відродження повинне будуватися на фундаменті, який має кілька складових. Перша і найважливіша з них — це національна безпека. Йдеться не лише про військову складову та оборонно-промисловий комплекс, а й про безпеку держави ЛІБАНОВА Елла Марленівна — академік НАН України, академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.02.055 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ в широкому розумінні, зокрема підкріплену міжнародними гарантіями. Якщо наша країна не буде в безпеці, жодні плани відбудови не ма- тимуть сенсу. Другим щаблем фундаменту відновлення має стати економіка, оскільки лише конку- рентоспроможна стійка економіка може забез- печити ефективну зайнятість, створити умови для повернення в Україну вимушених мігран- тів, зростання доходів населення, подолання бідності, зменшення соціального розшаруван- ня і створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та залучення інвестицій. Третьою складовою є безпечне для життя і здоров’я довкілля. Спричинені війною еколо- гічні виклики в Україні є настільки масштаб- ними, що вирішення пов’язаних із цим про- блем потребуватиме надзусиль усієї світової спільноти. Особливо катастрофічними є втра- ти лісів, біорізноманіття, наслідки забруднен- ня водних об’єктів і ґрунтів. Наступною складовою є соціальне середо- вище. Початок війни показав, наскільки важ- ливою може бути ця складова, — у березні 2022 р. в України не було зброї, але було ша- лене бажання людей боронити свій дім і свою країну. Подальші події засвідчили цілковиту спроможність громадян долати значні еконо- мічні негаразди заради перемоги, збереження держави, відновлення її територіальної ціліс- ності, захисту суверенітету. Підтвердженням цього є активна волонтерська діяльність, без- застережна підтримка ЗСУ, доброчинність і турбота про вразливі верстви населення, за- хист тварин тощо. Тому соціально-психологіч- ні настрої дуже важливі. І нарешті, надбудовою цього фундаменту має стати висока якість життя. На наше пере- конання, успішність країни визначається не ВВП на душу населення, яким би важливим не був цей показник, не бездефіцитністю бю- джету, не рівнем інфляції чи безробіття, а на- самперед високою якістю життя. Якщо в країні наявна сукупність факторів, що забезпечують людині як матеріальний добробут, так і емо- ційне благополуччя, всі інші індикатори під- порядковуються цьому. Сьогодні перед Україною відкриваються як нові можливості для подальшого успішного розвитку, так і серйозні виклики, ризики та за- грози її майбутньому. Найперший виклик/можливість — це геопо- літичне становище України. Ми маємо дума- ти про те, як нам розбудовувати країну поруч з агресивним сусідом з його імперськими на- становами, який нікуди не дінеться, де розмі- щувати стратегічні об’єкти, як розвивати тра- диційно індустріальні Схід і Південь. Геопо- літичне становище України визначатиметься кінцевими результатами воєнних дій, післяво- єнними мирними угодами (якщо такі будуть), баченням ключовими державами майбутнього світоустрою, судовими рішеннями щодо країн- агресорів. З великою ймовірністю Україна по- трапить в орбіту західних союзників, тяжітиме до економічної та політичної співпраці з краї- нами Східної і Центральної Європи. У повоєн- ний час для України важливо не лише знайти місце на глобальному ринку товарів і послуг, а й чітко визначити власні цілі та цінності. Вра- ховуючи географічне положення, історичний контекст та потенціал людського розвитку, Україна має можливість стати регіональним політичним та економічним лідером. Новий суспільний договір також може ста- ти для України або серйозним викликом, або можливістю для розвитку. Чи буде у післяво- єнному суспільстві нульова толерантність до порушення законів, чи залишиться мовчазна згода з корупцією та вибірковістю дії законо- давства? Як суспільство розумітиме свободу: чи як вседозволеність, чи як ступінь власної волі в тих межах, які не порушують свободу ін- ших людей? Що ми, українці, готові делегува- ти владі і що хочемо отримати за це? Скажімо, суспільний договір в РФ ґрунтується на тому, що населення свідомо делегує владі значну частину своїх прав і свобод в обмін на більш- менш високий рівень життя й безпеку. Війна дає змогу державному апарату «обну- лити» стосунки з великим бізнесом, скасувати переважну більшість пільг, відмовитися від неформальних моделей взаємовідносин, що діяли раніше, посилаючись, зокрема, на сус- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 57 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ пільний запит та зовнішні очікування. У пово- єнний період найважливішим є не допустити відновлення довоєнної практики взаємодії з бізнесом. Створення атмосфери нетерпимості до корупції з боку влади та впевненість еко- номічних суб’єктів у неможливості повернен- ня до напівлегальних умов ведення бізнесу з часом забезпечать синергетичний ефект, що лише закріплюватиме позитивний досвід ци- вілізованої організації економіки. Корупція є одним з невід’ємних проявів і ключовим меха- нізмом тоталітарної держави, в якій економіч- ні преференції надаються на підставі особистої відданості вищому керівництву, а їх позбав- лення є інструментом покарання та шантажу. Таким чином стосунки влади і бізнесу в тоталі- тарному суспільстві персоналізуються. Нато- мість у демократичному суспільстві відносини економічних суб’єктів з владою максимально деперсоналізовані, оскільки визначаються правилами, законами й нормами. Тому конче потрібно вже сьогодні окреслити контури но- вого суспільного договору, який спиратиметь- ся на інституції, а не на персоналії. Наступним викликом/можливістю є систе- ма управління. За всіма рейтингами, Україна посідає високі позиції за якістю робочої сили і водночас пасе задніх за якістю управління. До- свід останніх років продемонстрував, що укра- їнське суспільство здатне до успішної само- організації і консолідації на місцевому рівні, і без адміністративної реформи децентралізації долати виклики воєнного часу було б значно складніше. Надалі підвищенню ефективності державного управління сприятиме реформа системи органів центральної влади, оптиміза- ція їх структури та посилення вимог до кадро- вого забезпечення. Нагальним є встановлення балансу між перевагами ринкової економіки, цілями державного протекціонізму та важли- вістю забезпечення добробуту населення. Як я вже говорила, дуже важливими є со- ціально-психологічні настрої населення. Чи за- лишиться традиційний для українців стерео- тип меншовартості, чи йому на зміну прийде психологія переможця? Чи збережеться вплив країни-агресора на погляди частини україн- ських громадян? Якою є частка нелояльних до України мешканців територій, що зазнали окупації, особливо тривалої окупації (Донбас, Крим), та якою є міра їхнього впливу на сус- пільну свідомість? Чи пануватимуть і надалі в суспільстві патерналістські настрої, чи нарешті вдасться їх подолати, і українці зрозуміють, що лише вони самі відповідальні за власний до- бробут, за життя своїх дітей, за суспільство в цілому? Зміна структури економіки. З початком масових руйнувань унаслідок воєнних дій за- старіла структура економіки парадоксальним чином отримала можливість швидкого і кар- динального оновлення. Старі підприємства радянського періоду навряд чи відродяться, неефективні підприємства не витримають ви- кликів та обмежень воєнного часу; відновлю- ватимуться лише найбільш конкурентні види економічної діяльності та сектори промисло- вості. Відновлення має бути не відтворенням старого виробництва, а впровадженням новіт- ніх технологій, енергоефективного обладнан- ня, тобто, по суті, потрібно буде створити нові підприємства на основі науково обґрунтовано- го проєктування та інновацій. Тому ключовим завданням системи управління є визначення найбільш перспективних і конкурентних сфер економіки та підтримка їх із застосуванням усіх доступних фінансово-економічних та ор- ганізаційних інструментів. Звісно, у повоєнний період міжнародне співробітництво значно розшириться. Проте це міжнародне співробітництво буде врахову- вати принципово новий імідж нашої країни. Якщо раніше міжнародна спільнота сприйма- ла Україну радше як беззахисну жертву, дер- жаву, яка не може забезпечити свій суверені- тет і стале економічне зростання, то в 2022 р. таке ставлення докорінно змінилося завдяки героїчному народному спротиву агресії, одно- стайній готовності українців боротися за свою незалежність, пасіонарності української нації. До цього додалися високі оцінки з боку НАТО дій ЗСУ, професіоналізму українських вій- ськових, їх уміння швидко опановувати нові знання та навички. Позитивно було сприйнято 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ також прагнення багатьох українських біжен- ців самостійно забезпечувати собі джерела іс- нування, працювати, а не сподіватися лише на довготривалу соціальну допомогу. Новий між- народний імідж дає підстави розраховувати на сприйняття України світовим співтовариством скоріше як партнера, а не тільки реципієнта фінансової допомоги. Крім того, міжнародне співробітництво має бути пов’язане не лише з фінансовими вливаннями, а й з розвитком і впровадженням в Україні новітніх технологій. Системні екологічні ризики. Екологічні за- грози та виклики в Україні є надзвичайно серйозними, тому розв’язання цих проблем потребуватиме консолідації зусиль усієї світо- вої спільноти. Спостерігаються значні втрати лісів, біорізноманіття, катастрофічними є на- слідки забруднення водних об’єктів і ґрунтів. Однак Україна має зосередитися на тому, щоб у майбутньому повною мірою використати пе- реваги своїх природних ресурсів. Це стосуєть- ся і корисних копалин, і запасів прісної води, і заповідних зон. Відновлення довкілля потре- буватиме нестандартних рішень в екологічно- му, технологічному, економічному, правовому полі. Слід застосовувати новітні наукові під- ходи до організації відновлення довкілля (на екосистемних засадах), впроваджувати інно- ваційні технології очищення води та ґрунтів, програми відновлення довкілля на місцевому рівні, стягувати компенсації з країни-агресора за шкоду, завдану довкіллю, і збитки, яких за- знала держава. І нарешті, якщо вдасться досягти інтегро- ваного розвитку територій, а не так, як зараз, коли кожний регіон ніби стоїть окремо, це від- криє нові, дуже цінні можливості не лише для економічного, а й для соціального, екологічно- го, культурного розвитку єдиної країни. Ми сформулювали вісім постулатів нашого бачення відродження України: 1) візія повоєнної розбудови України перед- бачає формування модерного демократичного суспільства зі стійкою до ризиків людиноцен- тричною економікою; 2) правовою базою стане новий суспільний договір, спрямований на максимально спра- ведливий розподіл результатів економічного зростання, зниження нерівності і бідності на- селення, досягнення східноєвропейських па- раметрів якості життя; 3) розвиток інституційних інструментів, які сприятимуть мінімізації персонального втру- чання в процеси управління; 4) раціональне розміщення інфраструктур- них об’єктів на території країни максимально убезпечуватиме населення і бізнес від ризиків, пов’язаних з близькістю до кордонів з агресив- ним сусідом — РФ; 5) високий рівень розвитку оборонно-про- мислового комплексу гарантуватиме здатність дати відсіч агресору; 6) трансформація економіки створить під- стави для входження України у загальносвіто- ві ланцюги з високою доданою вартістю, забез- печить належну конкурентоспроможність то- варів та послуг, дозволить встановити баланс між забезпеченням внутрішніх потреб і міжна- родною кооперацією; 7) раціональна система користування при- родними ресурсами має забезпечувати не лише задоволення поточних потреб, а й відновлення довкілля; 8) результатом змін стане подолання ката- строфічних демографічних наслідків збройної агресії, хоча, на жаль, і скорочення чисельності населення, і деформація статево-вікової струк- тури є неминучими. Крім того, ми виокремили дев’ять напрямів майбутнього відродження України: 1) забезпечення національної безпеки та оборони; 2) розбудова критичної інфраструктури; 3) розбудова конкурентної стійкої економіки; 4) інтегрований розвиток територій; 5) трансформація ринків праці; 6) відновлення довкілля; 7) поєднання неухильного дотримання за- конів із революційними зрушеннями; 8) демографічне відродження; 9) становлення нової якості життя. Візія, яку ми сьогодні розглядаємо, є резуль- татом спільної роботи всіх наукових установ Відділення економіки НАН України: Інститу- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, Інституту економіки та прогно- зування, Науково-дослідного центру індустрі- альних проблем розвитку, Інституту економі- ки природокористування та сталого розвитку, Інституту ринку і економіко-екологічних до- сліджень, Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього, Інституту економіко- правових досліджень імені В.К. Мамутова, Інституту економки промисловості, Закарпат- ського регіонального центру соціально-еко- номічних і гуманітарних досліджень. В підго- товці цього документа ми використовували як власні напрацювання, так і результати різно- манітних соціологічних опитувань, намагали- ся врахувати позиції багатьох українських та закордонних експертів. За кожним із напрямів повоєнного відновлення України ми спочатку прописували наше бачення українського жит- тя в 2030 р., потім давали характеристику не- обхідних для цього змін у системі управління, тобто формулювали не те, що потрібно зроби- ти, а що потрібно змінити, і зрештою окреслю- вали так звані червоні лінії, які не можна пере- тинати. Як приклад наведу лише один напрям май- бутнього відродження України, як він пред- ставлений у візії , — становлення нової якості життя. Якість життя українців. До 2030 р. можна сподіватися на досягнення в Україні основних показників якості життя східноєвропейських країн. Має відбутися не просто відновлення ключових показників рівня життя до дово- єнних значень, а значний прогрес, принаймні за окремими складовими. Цілком реально, за умови активного процесу відновлення, досяг- ти рівня мінімальної заробітної плати 450—500 євро, якому сьогодні відповідають такі країни, як Угорщина, Румунія, Латвія. Це сприятиме підтягуванню рівня середньої заробітної плати до показників країн-сусідів по ЄС вже у 2025 р. Набагато складніше досягти відчутних успі- хів у поліпшенні житлових умов, особливо з огляду на руйнування та знищення внаслідок бойових дій значної частини житлового фон- ду. Проте завдяки використанню як сучасних технологій будівництва, так і нових підходів у житловій політиці, та спираючись на активне просування цільових донорських проєктів у житловому будівництві, рівень перенаселенос- ті житла можна знизити до рівня таких країн, як Румунія, Латвія, Болгарія (до 40—45 %). Успішність першого етапу відбудови може дати найбільший поштовх саме у житловому та інфраструктурному секторах, які можуть стати локомотивом подальшого підвищення стандартів життя. Тому на 2030 р. ми можемо ставити цілком амбітні цілі, прагнучи знизити показники перенаселеності житлових примі- щень та підвищити доступність об’єктів соці- альної інфраструктури до рівня лідерів серед східноєвропейських країн. Якість життя сьогодні асоціюється насампе- ред з можливістю підтримувати сучасний спо- сіб життя — від комунікацій до хобі та дозвілля. До 2030 р. Україна має шанс стати передовою країною у Східній Європі як з освоєння сучас- них технологій, так і з утвердження засад сучас- ного способу життя. Серед країн-сусідів по ЄС зразком та орієнтиром для нас на найближче десятиліття можуть стати Чехія та Естонія. Модель нової якості життя містить такі складові: • доступні якісні медичні послуги; • сучасна освітня система та конкурентні освітні програми; • кращі житлові умови та доступність житла; • розвинена інфраструктура населених пунктів, насамперед соціальна, транспортна, інформаційно-комунікаційна; екологічно без- печне середовище проживання; • безпечне соціальне середовище; • нова модель споживання — ощадливість «розумної людини»; • створення умов для здорового способу життя. Необхідні ключові зміни. На відміну від до- воєнної, система охорони здоров’я у повоєнне Повний текст візії Відділення економіки НАН Укра- їни «Повоєнне відродження України». https://files. nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2022/12/% D0%92%D1%96%D0%B7%D1%96%D1%8F%20-%20 2022.12.05.pdf 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (2) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ десятиліття має будуватися на ґрунті вихован- ня відповідальності людини за своє здоров’я через популяризацію здорового способу жит- тя та вчасного звернення за медичною допо- могою. Плани відновлення сфери охорони здоров’я мають бути зосереджені на відбудові зруйнованих медичних закладів, проте питан- ня забезпечення якості та ефективності медич- них послуг і продовження медичної реформи не повинне відійти на другий план. Акцент має бути зроблено на розвитку мережі реабі- літаційних центрів і послуг: негативні наслід- ки впливу війни на психологічне та фізичне здоров’я українців проявлятимуться ще впро- довж багатьох десятиліть після її завершення. Державні освітні заклади в Україні мають перейняти бачення провідних міжнародних шкіл щодо місії, покладеної на них, — крім ви- кладання дисциплін, вони мають забезпечу- вати комплексний розвиток дитини та підви- щувати якість життя суспільства через сучасне навчання. Школа має бути не просто закладом, а навчальним простором, дружнім до дітей. Якість освіти не повинна визначатися лише високими оцінками й успішним опануванням державної програми з усіх обов’язкових на- вчальних предметів. Якість освіти — це насам- перед спроможність фахівців допомагати ди- тині гармонійно розвиватися як особистість, реалізовувати свій талант і потенціал, навчати її критично мислити, бути обізнаною щодо ін- новаційних технологій та практичних життє- вих кейсів, що допоможуть їй у майбутньому стати соціально відповідальним громадянином з активною життєвою позицією та продовжу- вати саморозвиток впродовж усього життя. Вирішення житлової проблеми на звільне- них територіях полягатиме не лише в залученні інвестицій у відбудову пошкодженого та будів- ництво нового житла, а й у реальному наданні населенню пільгових кредитів, іпотечних позик під низький відсоток, цільової допомоги між- народних та іноземних організацій. Ці програ- ми мають стати доступними для різних верств населення, поширюватися в різних форматах. Необхідною умовою має бути новий підхід у житловій політиці — масштабне будівництво муніципального орендного житла, і не лише у великих, а й у малих населених пунктах. Території України значною мірою різняться за масштабами руйнування чи пошкодження об’єктів інфраструктури, тому завдання з їх розвитку з урахуванням потреб у підвищенні якості життя мають визначатися диференційо- вано, залежно від реальної ситуації на конкрет- ній території. Інституційне гарантування безпечного еко- логічного та соціального середовища прожи- вання має стати основою моделі нової якості життя населення післявоєнної України. Нор- мативне врегулювання ключових проблем еко- логічного та соціального середовища має ґрун- туватися на розумінні дії економічних законів та зацікавленості економічних агентів, що до- зволить вибудувати систему гармонійних вза- ємовідносин на основі чітких обмежувальних рамок та механізму відшкодувань. Здоровий спосіб життя можна визначити як модель поведінки, що сприяє здоров’ю, засно- вану на доступному особистому виборі. Проте вибір способу життя, орієнтований на здоров’я, хоча і є добровільним, але сильно залежить від життєвих шансів, які можуть розширювати чи обмежувати можливості вибору. Отже, створен- ня умов для здорового способу життя та спри- яння вибору людиною правильного способу життя є цілком адекватним завданням інститу- ційного рівня, виконання якого стає найбільш актуальним у періоди катастроф чи карколом- них трансформацій суспільної свідомості. Червоні лінії, які не можна перетинати: • відтермінування якісних змін у соціальній сфері до закінчення робіт з відбудови та перео- снащення зруйнованих об’єктів, зокрема щодо забезпечення доступності якісних медичних послуг, реформування української школи, ді- євої перебудови системи надання соціальних послуг вразливим верствам населення; • в місцях масової чи локальної житлової за- будови на деокупованих територіях чи терито- ріях, які зазнали значних руйнувань житлово- го фонду, не можна будувати житло виключно в одному ціновому сегменті, оскільки в забу- довах соціального житла, де буде винятково ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 2 61 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ дешева оренда або безоплатне користування, є загроза виникнення осередків бідності та кри- мінально неблагополучних кварталів; • ігнорування майбутніх демографічних і соціально-економічних реалій при реаліза- ції програм житлового будівництва, оскільки орієнтація виключно на довоєнну ринкову кон’юнктуру або навіть економічну доціль- ність першого етапу повоєнного відновлення може призвести в майбутньому до появи «пус- тих» населених пунктів; • нехтування повсюдним будівництвом укриттів після закінчення війни; обладнання укриттів у житлових і офісних приміщеннях, закладах соціальної інфраструктури та громад- ських місцях має стати обов’язковою вимогою для їх експлуатації на тривалу перспективу; • відтермінування заходів з відновлення до- вкілля та суворого дотримання екологічних норм на більш далеку перспективу, оскільки на- віть перехід на стандарти ЄС миттєво не вирі- шить проблеми обов’язкового дотримання при- родоохоронних законів, а заходи з відновлення довкілля можуть розтягнутися на десятки років; • поширення у суспільстві наративу, що здо- ровий спосіб життя — це особистий вибір кож- ного, а не завдання інституційного рівня, оскіль- ки від вирішення цього завдання залежить якість життя майбутніх поколінь українців. Отже, подальшими кроками щодо втілення візії в практику повоєнного відродження Укра- їни має стати низка управлінських дій: • конкретні програми, що спиратимуться на результати наукового аналізу, багатоваріант- них прогнозів відповідно до різних сценаріїв реалізації ключових можливостей, з одного боку, ризиків та загроз — з іншого; • визначення базових індикаторів, за до- помогою яких можна відстежувати напрями й темпи руху, та їх кількісне обчислення для конкретних дат; • проєктування впровадження програм у практику національного і територіального управління; • запровадження моніторингу реалізації кожного проєкту/програми з постійним пере- глядом доцільності їх подальшої реалізації або заміни. Переможна повоєнна Україна — це східно- європейський центр гідності й справедливос- ті, свободи і єдності, де ніхто не залишається осторонь; потужна країна, побудована на фун- даменті конкурентної економіки, відновлення довкілля, ефективного управління. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Ella M. Libanova Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7170-7159 ON THE POST-WAR REVIVAL OF UKRAINE Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, December 14, 2022 The report presents the vision of the post-war revival of Ukraine prepared by the Department of Economics of the NAS of Ukraine, which envisages the formation of a modern democratic society with a risk-resistant, people-centered econo- my. Recovery and post-war development programs for Ukraine should be based on a clear vision of its own future and focused primarily on national interests. The basis for the post-war revival of Ukraine should be a new social contract aimed at the maximally fair distribution of economic growth results, reduction of population inequality and poverty, achievement of Eastern European quality of life parameters. Cite this article: Libanova E.M. On the post-war revival of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (2): 55—61. https://doi.org/10.15407/visn2023.02.055

Щодо повоєнного відродження України (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 14 грудня 2022 р.)

Institution

Similar Items