Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298)

Мета статті – простежити роль Вацлава ІІ в обранні Альбрехта Нассау на німецький трон та розкрити особливості відносин між цими двома правителями впродовж 1292–1298 рр. Методи: проблемно-хронологічний, історико-системний та аналітичний. Наукова новизна полягає в комплексному висвітленні відносин ч...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2023
Main Author: Ліхтей, І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2023
Series:Сiверянський літопис
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199728
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Політичні віражі: відносини чеського володаря Вацлава ІІ з німецьким королем Адольфом Нассау (1292–1298) / І. Ліхтей // Сіверянський літопис. — 2023. — № 4. — С. 21-31. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Мета статті – простежити роль Вацлава ІІ в обранні Альбрехта Нассау на німецький трон та розкрити особливості відносин між цими двома правителями впродовж 1292–1298 рр. Методи: проблемно-хронологічний, історико-системний та аналітичний. Наукова новизна полягає в комплексному висвітленні відносин чеського короля Вацлава ІІ та німецького правителя Адольфа Нассау на тлі суспільно-політичних подій у Священній Римській імперії. Висновки. За правління Вацлава ІІ Пршемисловича Чеське королівство стало відігравати провідну роль у Центральній Європі. Якийсь час Вацлав ІІ перебував під впливом політики Габсбургів, але незабаром відійшов від неї. Після смерті німецького короля Рудольфа І Габсбурга його єдиним спадкоємцем був старший син Альбрехт, герцог Австрії. Однак той мав незначне коло прихильників, тож майже всі курфюрсти, передусім його шурин Вацлав II, з котрим він перебував у ворожнечі, об’єдналися в опозиції щодо нього. Переважно завдяки антигабсбурзькій позиції чеського короля на трон було обрано Адольфа, графа Нассау. При цьому Адольф Нассау роздавав щедрі обіцянки князям-виборцям, які насправді не збирався виконувати. Правління його виявилося жалюгідним. За прикладом Рудольфа І Габсбурга він вирішив створити в німецьких землях спадковий домен, через що налаштував проти себе курфюрстів. Зусилля Адольфа Нассау, спрямовані на заволодіння маркграфством Мейсен, означали порушення передвиборчих домовленостей із Вацлавом ІІ, відповідно до яких чеському володареві належало першочергове право в отриманні цього лена. Після угоди Адольфа Нассау з Альбрехтом Габсбургом, у якій зовсім не бралися до уваги претензії Чехії на альпійські землі, німецький король вкотре продемонстрував, що не має наміру дотримуватися своїх передвиборчих гарантій. Тож Вацлав ІІ примирився з Альбрехтом Габсбургом і активно долучився до протидії Адольфові Нассау. Курфюрсти звинуватили Адольфа Нассау в найтяжчих проступках, визнали його нездатним до правління й позбавили влади.