Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства
Проаналізовано стан розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в Україні. Запропонований комплекс заходів, спрямованих на активізацію та більш ефективне управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств. Визначено напрями вдосконалення управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підпр...
Saved in:
Date: | 2011 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2011
|
Series: | Економічний вісник Донбасу |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24042 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства / Т.С. Задніпрянна // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 1(23). — С. 203-205. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-24042 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-240422013-02-13T02:59:57Z Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства Задніпрянна, Т.С. Менеджмент інновацій Проаналізовано стан розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в Україні. Запропонований комплекс заходів, спрямованих на активізацію та більш ефективне управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств. Визначено напрями вдосконалення управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств на державному рівні. Ключові слова: Інновації, інвестиції, управління, інноваційно-інвестиційна діяльність, підприємство. Проанализировано состояние развития инновационно-инвестиционных процессов в Украине. Предложен комплекс мероприятий, направленных на активизацию та более эффективное управление инновационно-инвестиционной деятельностью предприятий. Определены направления усовершенствования управления инновационно-инвестиционной деятельностью предприятий на государственном уровне. Ключевые слова: Инновации, инвестиции, управление, инновационно-инвестиционная деятельность, предприятие. The trend of innovation-investment processes’ development in Ukraine is analyzed. The complex of actions for the intensification and more effective management of enterprises’ innovation-investment activity is offered. There’re determined the directions of improvement of the enterprises’ innovation-investment activity management at the state level. Key words: Investments, innovations, management, innovation-investment activity, enterprise. 2011 Article Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства / Т.С. Задніпрянна // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 1(23). — С. 203-205. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24042 330.341 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Задніпрянна, Т.С. Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства Економічний вісник Донбасу |
description |
Проаналізовано стан розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в Україні. Запропонований комплекс заходів, спрямованих на активізацію та більш ефективне управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств. Визначено напрями вдосконалення управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств на державному рівні. Ключові слова: Інновації, інвестиції, управління, інноваційно-інвестиційна діяльність, підприємство. |
format |
Article |
author |
Задніпрянна, Т.С. |
author_facet |
Задніпрянна, Т.С. |
author_sort |
Задніпрянна, Т.С. |
title |
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства |
title_short |
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства |
title_full |
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства |
title_fullStr |
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства |
title_full_unstemmed |
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства |
title_sort |
управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2011 |
topic_facet |
Менеджмент інновацій |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24042 |
citation_txt |
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства / Т.С. Задніпрянна // Економічний вісник Донбасу. — 2011. — № 1(23). — С. 203-205. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
series |
Економічний вісник Донбасу |
work_keys_str_mv |
AT zadníprânnats upravlínnâínnovacíjnoínvesticíjnoûdíâlʹnístûpídpriêmstva |
first_indexed |
2025-07-03T03:30:21Z |
last_indexed |
2025-07-03T03:30:21Z |
_version_ |
1836594938048937984 |
fulltext |
203
Економічний вісник Донбасу № 1 (23), 2011
Т. С. Задніпрянна
Успішне функціонування підприємств і досягнен-
ня стратегічних переваг в умовах конкуренції знач-
ною мірою залежать від результативності їхньої інно-
ваційної діяльності. У свою чергу, результативність
інноваційної діяльності підприємств визначається,
насамперед, наявністю необхідних внутрішніх і
зовнішніх джерел фінансування інновацій, можливі-
стю їхньої швидкої мобілізації, зацікавленістю інвес-
тора в підтримці інноваційного розвитку [1, с. 77].
Інвестиційна підтримка інноваційного розвитку
підприємств залежить від специфічних особливостей
інвестицій, таких як тривалий період окупності при
реалізації інновацій, підвищений ризик реалізації, не-
рівномірність надходження доходів від здійснення інве-
стицій. Урахування цих особливостей і зміна умов фун-
кціонування підприємств визначають важливість подаль-
шого вдосконалення принципів, форм, методів та
пошуку джерел інвестиційної підтримки інноваційної
діяльності підприємств. Тому виникає необхідність у
формуванні нових наукових підходів до інвестиційної
підтримки інновацій і розробки практичних основ для
їхньої реалізації, що визначає актуальність теми дослід-
ження та її практичну значущість [1, с. 78 — 79].
Проблематиці інноваційно-інвестиційної діяльності
приділяють велику увагу і зарубіжними, і вітчизняними
вченими. На сьогоднішній день існує значна кількість
робіт, присвячених різним аспектам інноваційно-інвес-
тиційної діяльності. У їхньому числі роботи таких вчених
і фахівців, як О. Амоша, І. Ансофф, С. Аптекар, Ю. Ба-
жал, І. Бланк, С. Брудник, А. Гальчинський, А. Голу-
бенко, В. Жуков, В. Ковальов, Б. Койлі, Л. Кузьмінок,
Д. Норкотт, Т. Овчаренко, А. Пригожин, Т. Райс, П. Ро-
гожин, З. Румянцева, О. Савчук, Б. Санто, Н. Соломатін,
А. Сухоруков, П. Харів, В. Хобта, Й. Шумпетер та інших,
у яких досліджуються види інвестицій і інновацій, фінан-
сові інструменти, фінансові ринки, методика оцінюван-
ня інвестиційних проектів тощо [2, с. 38 — 39].
Однак, у відомих працях учених відсутні підходи до
побудови цілісної системи управління підприємствами в
умовах інноваційно-інвестиційної діяльності. На більшості
підприємств структури управління не адаптовані до вирі-
шення складних завдань інноваційно-інвестиційної діяль-
ності. Управління здійснюється без урахування факторів
ризику і невизначеності зовнішнього і внутрішнього се-
редовища підприємства. Як правило, це управління зво-
диться до так званого ретроспективного управління на ос-
нові порівняння фактично досягнутих і запланованих по-
казників. Усе це призводить до того, що ряд нововведень
закінчуються комерційними невдачами. Численні дослід-
ження вказують на важливість ефективного управління
інноваційним проектом на всіх його стадіях, застосуван-
ня унікальних організаційних форм інноваційного менед-
жменту, що найбільш відповідають умовам і характеру
інноваційно-інвестиційної діяльності [2, с. 41 — 43].
Усе вищезазнечене підтверджує особливу увагу
до проблеми управління інноваційно-інвестиційною
діяльністю на підприємствах України та її надзвичай-
ну актуальність.
Аналіз розвитку інноваційно-інвестиційних про-
цесів в Україні дозволив встановити наступне. Упро-
довж останніх років лише незначна частина
підприємств України здійснювала інновації. Основним
напрямом інноваційної діяльності залишається прид-
бання нових засобів виробництва. Пріоритетним дже-
релом інвестування інновацій залишаються власні кош-
ти підприємств та отримані кредити. Діюча система
оподаткування не стимулює довгострокові накопичення
підприємств, що дозволило б останнім реалізувати
інноваційні проекти. Українська інноваційна сфера ще
не стала привабливою також для іноземних інвесторів.
Однак незважаючи на незначні масштаби інно-
ваційної діяльності, її позитивний вплив на економічні
показники роботи підприємств є очевидними та без-
перечними. Більшість підприємств, які впроваджува-
ли інновації, одержали приріст продукції, підвищили
її конкурентноздатність, розширили ринки збуту, оно-
вили асортимент виробів, знизили матеріало- і енер-
гоємність виробництва [5, с. 123 — 125].
Інноваційно-інвестиційну діяльність підприємства
необхідно розглядати як складну динамічну стохастичну
систему, що складається з різних за своєю природою
процесів та у загальному випадку включає: інновацій-
ний процес (НДДКР або пошук відповідних нововве-
день; кількісні, якісні та структурні перетворення); про-
цеси організаційно-економічного, інвестиційного та
соціокультурного забезпечення нововведень [3, с. 83].
Зазначимо, що незважаючи на зростання інвес-
тицій, організаційні структури управління підприєм-
ствами зазвичай не пристосовані до вирішення зав-
дань інноваційно-інвестиційної діяльності. У більшості
випадків — це застарілі лінійно-функціональні струк-
тури, що не відповідають складним сучасним умовам
господарювання. Підсумком цього стає зниження
ефективності управління інноваційно-інвестиційною
діяльністю підприємства.
Оскільки інноваційна діяльність підприємств є
прогресивною формою їх розвитку, яка дозволяє до-
сягти довгострокових конкурентних переваг, підвищи-
ти науково-технічний рівень виробництва та ефек-
тивність використання ресурсів підприємства, уважає-
мо за доцільне запропонувати комплекс заходів, спря-
мованих на активізацію та більш ефективне управлін-
ня інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств:
І. Основним із ключових заходів при цьому мож-
на вважати пошук та оцінку можливостей інвестицій-
ної підтримки інновацій. Наявність власних коштів
підприємства, доступ до джерел інвестиційних ресурсів
для фінансування інновацій, наявність і зацікавленість
УДК 330.341
Т. С. Задніпрянна,
аспірант, Запорізька державна інженерна академія
УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
204
Економічний вісник Донбасу № 1 (23), 2011
Т. С. Задніпрянна
інвесторів у реалізації інновацій є найважливішими фак-
торами успіху в інноваційному розвитку підприємства.
Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності
підприємств залежить від специфіки об’єкта інвесту-
вання — інновації. За оцінками фахівців норма прибут-
ку для підприємств, що виконують дослідження і нау-
кові розробки, складає в середньому 20-30 %. Норма
прибутку від інвестицій в інновації для всього суспіль-
ства в цілому значно вище завдяки зовнішнім ефектам
і складає в середньому від 30 % до 80%, а може досяг-
ти і 400% для окремих інвестицій, що характеризує інве-
стиції в інновації як високоприбуткові [4, с. 91 — 92].
Незважаючи на значний потенційний прибуток від
реалізації інновацій інвестування інноваційної діяльності
підприємств є досить проблематичним. У першу чер-
гу це пов’язано із самою специфікою інноваційної
діяльності. Сутність і специфіка інноваційної діяльності
визначають особливості інвестицій, вкладених в інно-
ваційний розвиток підприємств. Для таких інвестицій
характерний більш тривалий період окупності; висо-
кий ризик, пов’язаний з невизначеністю кінцевого
результату реалізації інновацій.
Окрім того, інвестиції в інноваційну діяльність
підприємств не забезпечують стабільності надходження
доходів від їхнього здійснення, а також потребують вели-
ких одноразових капітальних вкладень. Однак можливість
одержання значно вищої норми прибутку порівняно з інве-
стуванням інших видів та сфер діяльності може компен-
сувати високий ризик інвестицій в інновації [6, с. 106].
ІІ. Не менш важливим заходом на шляху досяг-
нення високого рівня управління інноваційно-інвести-
ційними процесами на макро- та мікрорівні є держав-
на підтримка інноваційно-інвестиційного напрямку
діяльності підприємств.
Аналіз чинного законодавства щодо регулюван-
ня і інноваційної, і інвестиційної діяльності вітчизня-
них підприємств підтверджує, що в Україні концепту-
ально не визначено результати інвестування як об’єкт
регулювання і не забезпечено на достатньому рівні
методичної основи для конструктивного регулювання
результатів інвестування. Фактично загальне та спе-
ціальне інвестиційне законодавство регламентує умо-
ви і порядок: вкладення і залучення інвестиційних ре-
сурсів; оподаткування суб’єктів інвестування і отри-
мання ними податкових пільг; припинення інвестицій-
ної діяльності. Відтак, існують значні проґалини в за-
конодавстві, де прийняття менш важливих актів випе-
реджує вихід більш важливих [6, с. 108].
Отже, управління інноваційно-інвестиційною діяль-
ністю на макрорівні відбувається безсистемно і за відсут-
ністю комплексної оцінки результатів впливу прийня-
тих актів на інвестиційні процеси і розвиток економіки.
ІІІ. Можливості підприємств у здійсненні іннова-
ційної діяльності істотно розрізняються, оскільки вони
залежать від кількісних та якісних характеристик інно-
ваційного потенціалу підприємства, його відповідності
обраному стратегічному напрямку інноваційного роз-
витку, перспектив реалізації інновацій в конкретних еко-
номічних умовах. Тому, одним із пріоритетних заходів,
спрямованих на активізацію інноваційно-інвестиційної
діяльності підприємств, є оцінка реальної спроможності,
можливості та готовності підприємства до інвестуван-
ня процесу реалізації інновацій.
Спроможність підприємства до інноваційного роз-
витку обумовлюється інноваційним потенціалом
підприємства, тобто його здатністю реалізовувати інно-
вації у межах обраного стратегічного напрямку роз-
витку. Можливість здійснювати інноваційну діяльність
визначається потенційною спроможністю підприємства
до інноваційного розвитку та сукупністю умов, що спри-
яють чи, навпаки, перешкоджають реалізації інновацій.
Готовність підприємства до здійснення інноваційної
діяльності визначається спроможністю до інноваційно-
го розвитку і можливістю його реалізації, а також наяв-
ністю спонукального мотиву до реалізації інновацій,
який може бути охарактеризований як сприйнятливість
підприємства до інновацій [6, с. 110 — 112].
Аналіз спроможності, можливості й готовності
підприємства до інноваційного розвитку повинен
здійснюватися з урахуванням стратегічного напрямку
діяльності підприємства, який визначається конкрет-
ними економічними обставинами, інвестиційними мож-
ливостями та цілями підприємства щодо окремих про-
дуктів, ринків, конкурентів і т. ін.
Після того, як визначено бажаний напрямок інно-
ваційного розвитку підприємства, необхідно проанал-
ізувати, наскільки можливості інноваційного потенці-
алу підприємства відповідають обраному стратегічно-
му напрямку. Це дозволить оцінити спроможність
підприємства до інноваційного розвитку, а також особ-
ливості його сприйнятливості до реалізації інновацій.
Урахування ряду умов, що сприяють чи перешкод-
жають впровадженню інновацій (економічних, ресурсних,
факторів державного регулювання, соціальних, ринкових,
міжнародних тощо), та аналіз цих факторів дозволяє оці-
нити наявність умов, що визначають можливості підприє-
мства в здійсненні інноваційної діяльності [7, с. 63 — 64].
Готовність підприємства до інноваційного розвитку
може бути охарактеризована як сприйнятливість підприєм-
ства до інновацій, яка визначається різними факторами,
основними з яких є характеристики організаційної струк-
тури, особистісно-психологічні характеристики членів
колективу, характеристики зовнішнього оточення та внут-
рішньоорганізаційних зв’язків підприємства.
З огляду на надзвичайну важливість інвестицій-
ної складової інноваційного процесу на підприємствах
доцільним виявляється формування інноваційно-інве-
стиційної стратегії, під якою доцільно розуміти фор-
мування на довгостроковій основі принципових на-
прямків інноваційної діяльності підприємства із ура-
хуванням найбільш ефективних варіантів їхньої інвес-
тиційної підтримки. Реалізація інноваційно-інвестицій-
ної стратегії повинна передбачати оцінку результатив-
ності інвестування в інновації, яка б базувалася на
аналізі показників ефективності інвестицій.
Таким чином, ефективне управління інновацій-
но-інвестиційною діяльністю підприємств є одним з
найбільш перспективних напрямків розвитку
підприємств в сучасних умовах господарювання.
Можливості інвестування інноваційної діяльності
205
Економічний вісник Донбасу № 1 (23), 2011
Т. С. Задніпрянна
підприємств залежать від специфіки об’єкта інвестуван-
ня. Особливості інвестування інновацій залежать від етапів
інноваційного процесу підприємства, рівня значущості
інновації, очікуваного ефекту від її реалізації, масштабу
здійснення інновацій. Ці фактори визначають вибір потен-
ційних інвесторів і джерел інвестування інновацій, необх-
ідний розмір інвестицій у їхнє здійснення, умови інвести-
ційної підтримки інноваційної діяльності [7, с. 64 — 65].
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю
підприємства передбачає управління вкладеннями інве-
стиційних ресурсів у процес, спрямований на впровад-
ження науково-технічних розробок з метою освоєння
випуску інноваційної конкурентноспроможної продукції
та покращання її якості, постійне удосконалення техно-
логії виготовлення та зайняття підприємством відповід-
ної ніші на внутрішньому і світовому ринках.
Основною метою управління інноваційно-інвес-
тиційною діяльністю є створення механізмів ефектив-
ної взаємодії усіх складових науково-технічного роз-
витку підприємств, їх збалансованості та пропорцій-
ності, забезпечення високих темпів інноваційного роз-
витку необхідними інвестиційними ресурсами та підви-
щення ефективності використання коштів, вкладених
у процес їх розширеного відтворення.
Лише активізація процесу інвестування в інно-
ваційний розвиток може викликати якісні зрушення в
техніці і технології виробничої бази промислових
підприємств та покращити кінцеві економічні резуль-
тати їх діяльності на основі підвищення якості управл-
іння збігом інвестиційного попиту і інвестиційної про-
позиції на ринку інвестиційних товарів.
На державному рівні повинні максимально повно
використовуватися всі важелі та стимули активізації
інноваційно-інвестиційного процесу, створюватися спри-
ятливі умови для сталого розвитку національних
підприємств та збільшення частки їх власних накопи-
чень, провадитися заходи з підвищення зацікавленості
підприємств та організацій в активізації інноваційно-інве-
стиційних процесів та створюватися можливості їх фінан-
сового забезпечення. Найважливішими напрямами
вдосконалення управління інноваційно-інвестиційною
діяльністю підприємств на державному рівні вважає-
мо: активізацію використання державних замовлень;
розробку заходів із стимулювання випуску наукоємної
продукції, конкурентноспроможної на світовому рин-
ку, що збільшило б обсяги експорту; стимулювання
імпорту нових перспективних патентів, ліцензій, видів
обладнання; проведення урядом тарифної політики щодо
обмеження імпорту певних видів товарів з метою захи-
сту національних товаровиробників [7, с. 69].
Література
1. Голубенко А. А. Инвестиционная деятель-
ность в сфере инноваций / А. А. Голубенко // Зб. наук.
праць Східноукраїнського державного університету
„Економіка. Менеджмент. Підприємництво”. — Лу-
ганськ: СУДУ. — 2000. — №1 (1). — С. 77 — 80.
2. Голубенко А. А. Инвестиционная поддержка ин-
новационной деятельности предприятия / А. А. Голу-
бенко // Вісник Східноукраїнського національного ун-
іверситету імені Володимира Даля. — 2002. — №5
(51). — С. 38 — 45. 3. Голубенко А. А. Анализ воз-
можностей инновационного развития в процессе фор-
мирования стратегических направлений инновацион-
ной деятельности предприятия / А. А. Голубенко //
Економіка промисловості. — 2002. — №2 (16). —
С. 80 — 84. 4. Жуков В. Р. Модель формирования
системы управления инновационно-инвестиционной де-
ятельностью на предприятии / В. Р. Жуков // Вісник Дон-
ДУЕТ. — 2002. — №4 (2). — С. 139 — 143. 5. Еко-
номіка та організація інноваційної діяльності // Сухо-
руков А. І. — Київ, 2005. — 342 с. 6. Інноваційна
діяльність підприємства та економічна оцінка іннова-
ційних процесів // Харів П. С. — Тернопіль: Економі-
чна думка, 2003. — 456 с. 7. Овчаренко Т. С. Про-
блеми інноваційно-інвестиційної діяльності промисло-
вих підприємств / Т. С. Овчаренко // Вісник Київсько-
го національного університету. Сер. „Економіка”. —
2002. — Вип.58. — С. 63 — 69.
Задніпрянна Т. С. Управління інноваційно-
інвестиційною діяльністю підприємства
Проаналізовано стан розвитку інноваційно-інве-
стиційних процесів в Україні. Запропонований комп-
лекс заходів, спрямованих на активізацію та більш
ефективне управління інноваційно-інвестиційною діяль-
ністю підприємств. Визначено напрями вдосконален-
ня управління інноваційно-інвестиційною діяльністю
підприємств на державному рівні.
Ключові слова: Інновації, інвестиції, управління,
інноваційно-інвестиційна діяльність, підприємство.
Заднипрянная T. С. Управление инновацион-
но инвестиционной деятельностью предприятия
Проанализировано состояние развития иннова-
ционно-инвестиционных процессов в Украине. Пред-
ложен комплекс мероприятий, направленных на акти-
визацию та более эффективное управление инноваци-
онно-инвестиционной деятельностью предприятий.
Определены направления усовершенствования управ-
ления инновационно-инвестиционной деятельностью
предприятий на государственном уровне.
Ключевые слова: Инновации, инвестиции, управ-
ление, инновационно-инвестиционная деятельность,
предприятие.
Zadnipryanna T. S. Management of enterprise
innovative and investment activity
The trend of innovation-investment processes’
development in Ukraine is analyzed. The complex of
actions for the intensification and more effective
management of enterprises’ innovation-investment activity
is offered. There’re determined the directions of
improvement of the enterprises’ innovation-investment
activity management at the state level.
Key words: Investments, innovations, management,
innovation-investment activity, enterprise.
Стаття надійшла до редакції 10.10.2010
Прийнято до друку 15.03.2011
|