Сушіння – сушка – зневоднення

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2011
Main Author:	Тищенко, О.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української мови НАН України 2011
Series:	Термінологічний вісник
Subjects:	Консультації
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51189
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сушіння – сушка – зневоднення/ О.М. Тищенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 197. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-51189
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-511892013-11-19T03:07:13Z Сушіння – сушка – зневоднення Тищенко, О.М. Консультації 2011 Article Сушіння – сушка – зневоднення/ О.М. Тищенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 197. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51189 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Консультації Консультації
spellingShingle	Консультації Консультації Тищенко, О.М. Сушіння – сушка – зневоднення Термінологічний вісник
format	Article
author	Тищенко, О.М.
author_facet	Тищенко, О.М.
author_sort	Тищенко, О.М.
title	Сушіння – сушка – зневоднення
title_short	Сушіння – сушка – зневоднення
title_full	Сушіння – сушка – зневоднення
title_fullStr	Сушіння – сушка – зневоднення
title_full_unstemmed	Сушіння – сушка – зневоднення
title_sort	сушіння – сушка – зневоднення
publisher	Інститут української мови НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Консультації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51189
citation_txt	Сушіння – сушка – зневоднення/ О.М. Тищенко // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2011.— Вип 1. — С. 197. — укр.
series	Термінологічний вісник
work_keys_str_mv	AT tiŝenkoom sušínnâsuškaznevodnennâ
first_indexed	2025-07-04T13:12:22Z
last_indexed	2025-07-04T13:12:22Z
_version_	1836722152430108672
fulltext	194 Термінологічний вісник. 2011, № 1 Консультації Зернову суміш відділяють від сто- ронніх домішок у процесі сепаруван- ня. На означення цього процесу фахів- ці пропонують термін подільність зер- нової суміші, що, на нашу думку, є не зов сім точним, оскільки подільність — це “властивість за знач. подільний”, а подільний — “який можна поділити, який ділиться” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. VI, с. 748). Отже, основне в значенні слова подільність — це ‘здатність ділитися на частини’, а не ‘виділятися’, ‘виокремлюватися з-поміж іншого’. Отже, у сучасній українській мові правомірним є вживання термінів трибологія, трибосистема, трибоелектричний тощо. Л. В. Туровська ШАХТНА ЗЕРНОСУШАРКА — КОПАЛЬНЕВА ЗЕРНОСУШАРКА Для зневоднення зерна використо- вують сушарки, що містять одну чи дві наземні вертикальні камери, висота яких значно більша, ніж ширина й дов- жина — це шахтні зерносушарки. Деякі фахівці пропонують уживати слово ко- пальневі замість шахтні (очевидно, під впливом поширення першого слова в узусі на означення місць видобування корисних копалин). Тим часом саме термін шахтна зерносушарка є доціль- ним і точним, адже шахтний утворений від слова шахта — “1) система під- земних споруд, де добувають корисні копалини (перев. вугілля) або прова- дять які-небудь роботи, та будівель на поверхні; тільки підземна частина споруд такого призначення; 2) спец. вертикальна подовжена порожнина в деяких конструкціях (ліфтах, турбінах і т. ін.), напр., вентиляційна шахта — канал для викидання в атмосферу вилученого витяжною системою повітря чи для забирання зовнішнього повітря для подавання його в приміщення” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. XI, с. 424). Копальневий же має вужче значення й не охоплює потрібного в цьому разі поняття (видовжена форма камер сушарки), оскільки слово утворене від слова копальня — “система підземних споруд для добування корисних копалин (руди, солі, благородних металів тощо) і гірниче підприємство, де видобувають корисні копалини” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. IV, с. 279]. Отже, доцільно вживати термін шахтна зерносушарка. О. М. Тищенко ПОДІЛЬНІСТЬ — ВІДДІЛЬНІСТЬ — ОЧИЩУВАНІСТЬ ЗЕРНА 195Термінологічний вісник. 2011, № 1 Консультації Можливо, варто вжити слово очищуваність як властивість бути очище- ним: очищений — це “дієприкм. пас. мин. ч. до очистити”; очищати — “звіль- няючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим; звільняти кого-, що-небудь від різних сторонніх нашарувань (або домішок)” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. V, с. 832). Або ж ужити слово віддільність на означення властивості бути відділеним: відділений — це “дієприкм. пас. мин. ч. до відділити”; відділяти має значення “1) розділяючи, відгороджувати від чого-небудь; розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь; розділяти, відмежовувати (про певний відтінок часу, пе- ріод); 2) брати яку-небудь частину від цілого, відокремлювати когось, щось від кого-, чого-небудь (відділяти срібло від міді)” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. I, с. 581). Отже, точнішим є термін віддільність / очищуваність зерна. Чи можна вживати термін дрібно- дисперсні / крупнодисперсні зернові куль- тури на позначення культур, розмір зернин яких порівняно менший / біль- ший від інших? Слово дисперсний означає: “який перебуває в стані розпилення, розпоро- шення” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. II, с. 285). Основна сема слова дисперсний (від англ. dispersible) — це ‘розсіяний’, ‘роз- порошений’, ‘розчинений’ (www.merriam-webster.com/dictionary/dispersible). Тому термін дисперсний у наукових текстах часто вживають із вказівкою на розмір розсіяних частинок: дрібнодисперсний порошок, дрібнодисперсний ае- розоль, дрібнодисперсний пил (буквально: дрібнорозсіяний, дрібнорозпороше- ний). Таке значення, певно, не є вирішальним для називання словом дис- персний культур із великим чи дрібним зерном. Вважаємо, що на означення культури, зерно якої порівняно більше чи порівняно дрібніше, варто вживати терміни великозерниста культура й дріб- нозерниста культура. О. М. Тищенко ДРІБНОДИСПЕРСНА / КРУПНОДИСПЕРСНА — ДРІБНОЗЕРНИСТА / ВЕЛИКОЗЕРНИСТА КУЛЬТУРА 196 Термінологічний вісник. 2011, № 1 Консультації Який термін варто вживати на означення стану рівноваги зернової су- міші в рухомому повітряному середови- щі: швидкість витання, зависання чи па- русна швидкість? Слово витання в українських слов- никах не зафіксоване, але цілком про- дуктивне, хоч і походить від книжного витати, що має значення: “1) заст. перебувати, бути присутнім, жити де-небудь; 2) літати, ширяти в повітрі; 3) бути відчутним, незримо присутнім де-небудь” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. I, с. 507). Значення, яке б актуалізувало сему ‘який витає, зависає’, слово парусний не має: “1) прикм. до парус 1 (тобто парус як “прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми”); признач. для пошиття, виготовлення парусів; оснащений пару- сом, парусами (про судно); 2) стос. до суден, оснащених парусами” (Слов- ник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. VI, с. 82). У наукових тек- стах також не зустрічаємо словосполучення парусна швидкість на означення описаного поняття. Найчастіше вживається швидкість витання, що є, пев- но, калькою поширеного російського терміна скорость витания. Зависання походить від зависати: “1) зачепившись за що-небудь, три- маючись на чому-небудь, повисати, висіти; обійнявши (перев. за шию), триматися деякий час; 2) триматися в повітрі, в просторі над землею; перен. загрожувати, бути близьким; 3) бути опущеним, схилятися, звисати” (Слов- ник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. III, с. 48). У текстах термін швидкість звисання також не зустрічаємо, хоч він є найвірогіднішим варіантом для означення вказаного поняття. О. М. Тищенко ШВИДКІСТЬ ВИТАННЯ — ШВИДКІСТЬ ЗАВИСАННЯ — ПАРУСНА ШВИДКІСТЬ Терміни аспіраційна система й аспі- раційна мережа на позначення складної системи пиловідбірника, повітропро- водів, пиловіддільника тощо, на нашу думку, взаємозамінні, й уживання їх за- лежить від мовного смаку автора (якщо традиція вживання цих термінів од- накова), або від усталеності того чи того терміна в певній галузі: система — це, зокрема, “будова, структура, що становить єдність закономірно розта- шованих та функціонуючих частин; технічний комплекс, що складається із взаємопов’язаних споруд, механізмів, машин і т. ін.” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. IX, с. 203—204), а мережа одним зі значень має таке: “сукупність пристроїв, розташованих на якій-небудь території та пов’язаних однією системою” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. IV, с. 674). Зі спостережень над науковими текстами помітно, що термін аспіра- ційна система поширеніший, а за значенням точніший, тому варто вжива- ти його. О. М. Тищенко АСПІРАЦІЙНА СИСТЕМА — АСПІРАЦІЙНА МЕРЕЖА 197Термінологічний вісник. 2011, № 1 Консультації Який із цих термінів краще вико- ристовувати на позначення процесу “вилучення, випаровування вологи із твердого тіла або його поверхні різними способами”? У словниках української мови зафіксовані лексеми сушіння і зневоднен- ня. Сушіння — “дія за значенням сушити і сушитися”; сушка — “дія за зна- ченням сушити”. Своєю чергою, сушити — “позбавляти вологи, робити що-небудь сухим, помістивши його на повітрі, в теплому місці; позбавляти вологи, робити сухішим, сухим” (Словник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. IX, с. 874—875). Зневоднення означає “дія до зневоднювати — видаляти з чого-небудь воду, вологу; робити сухим, обезводнювати” (Слов- ник української мови: В 11 т. — К., 1970—1980, т. III, с. 653). Отже, на позначення “вилучення, випаровування вологи із твердого тіла або його поверхні різними способами” рекомендуємо вживати термін зневоднення, а термін сушіння — на позначення “позбавлення вологи тепло- вим способом”. О. М. Тищенко СУШІННЯ — СУШКА — ЗНЕВОДНЕННЯ Н. О. Яценко ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА Терміносполука торговельна марка (від нім. Marke — клеймо, помітка) — це один із засобів ідентифікації товарів або послуг. Позначеннями ідентифіка- ції можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка. — К., 2007, с. 895). Уживання терміносполуки торговельна марка є правомірним в усіх юридичних науках, зокрема галузевих (конституційне право, адміністра- тивне право, цивільне право, цивільно-процесуальне право, трудове право, сімейне право, аграрне право, екологічне право, міжнародне право тощо) та спеціальних (криміналістика, кримінологія, судова медицина, судова пси- хіатрія та ін.).

Сушіння – сушка – зневоднення

Institution

Similar Items