Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології
Проаналізовано особливості вторинної номінації в термінології акушерства і гінекології. Описано семантичні процеси, які вплинули на появу нових термінологічних одиниць; cхарактеризовано основні типи вторинної номінації як засобу відображення нових реалій, що виникають під час розвитку мікросистем....
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Series: | Термінологічний вісник |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51285 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології / Г.О. Морозова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 38-41. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-51285 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-512852013-11-22T03:10:32Z Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології Морозова, Г.О. Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Проаналізовано особливості вторинної номінації в термінології акушерства і гінекології. Описано семантичні процеси, які вплинули на появу нових термінологічних одиниць; cхарактеризовано основні типи вторинної номінації як засобу відображення нових реалій, що виникають під час розвитку мікросистем. The article presents the analysis of the characteristics of the secondary nomination in the obstetrics and gynecology terminology. Semantic processes that have influenced the emergence of new terminological units are described; the main types of secondary nomination used to express new concepts that arise in the process of the microsystem are characterized. 2013 Article Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології / Г.О. Морозова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 38-41. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2221-8807 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51285 811.161.2’276.6:618 uk Термінологічний вісник Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології |
| spellingShingle |
Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології Морозова, Г.О. Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології Термінологічний вісник |
| description |
Проаналізовано особливості вторинної номінації в термінології акушерства і гінекології. Описано семантичні процеси, які вплинули на появу нових термінологічних одиниць; cхарактеризовано основні типи вторинної номінації як засобу відображення нових реалій, що виникають під час розвитку мікросистем. |
| format |
Article |
| author |
Морозова, Г.О. |
| author_facet |
Морозова, Г.О. |
| author_sort |
Морозова, Г.О. |
| title |
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології |
| title_short |
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології |
| title_full |
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології |
| title_fullStr |
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології |
| title_full_unstemmed |
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології |
| title_sort |
вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Галузеве термінознавство. Термінологія медицини, хімії, біології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/51285 |
| citation_txt |
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології / Г.О. Морозова // Термінологічний вісник : Зб. наук. пр. — К.: ІУМ НАНУ, 2013.— Вип 2(2). — С. 38-41. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Термінологічний вісник |
| work_keys_str_mv |
AT morozovago vtorinnanomínacíââksposíbtvorennâtermínívakušerstvaígínekologíí |
| first_indexed |
2025-07-04T13:17:43Z |
| last_indexed |
2025-07-04T13:17:43Z |
| _version_ |
1836722488651808768 |
| fulltext |
38 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
удк 811.161.2’276.6:618
Г. о. мороЗова
(сімферополь, україна)
ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ ЯК СПОСІБ ТВОРЕННЯ
ТЕРМІНІВ АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ
Проаналізовано особливості вторинної номінації в термінології акушерства і гіне-
кології. Описано семантичні процеси, які вплинули на появу нових термінологічних
одиниць; cхарактеризовано основні типи вторинної номінації як засобу відображення
нових реалій, що виникають під час розвитку мікросистем.
К л ю ч о в і с л о в а : системність, термінологічна номінація, вторинна номінація, мі-
кросиситема.
© Г. О. МОРОЗОВА, 2013
Процес творення термінів визначається і мовними, і позамовними чинника-
ми. Функціонування одиниць термінологічних макро- і мікросистем, утворених
засобами вторинної номінації, детермінує встановлення загальних і специфічних
закономірностей формування їхнього лексичного фонду. Вторинна номінація ви-
значається як “використання вже наявних у мові номінативних засобів у новій для
них функції – найменування” [5, с. 161]. Творення термінів шляхом вторинної но-
мінації в українській термінології малодосліджене. Цій проблемі були присвячені
праці Н. Цісар (медична термінологія) [6], С. Булик-Верхоли (музична терміноло-
гія) [2], Н. Гимер (термінологія косметики і косметології) [3] та ін.
Сутність і мовної, і термінологічної номінації полягає у перетворенні фактів
екстралінгвістичної реальності в мовні значення з відбиттям у свідомості носіїв
мови їх практичного і суспільного досвіду. У медичній термінології явище вторин-
ної номінації характеризується системністю: з одного боку, результатом вторинної
номінації є термін, який входить до системи термінів певної фахової мови та до
системи мови взагалі, вступає у зв’язки з одиницями цієї терміносистеми; з друго-
го боку, будь-яке групування термінів, що з’явилися внаслідок дії вторинного на-
зивання, свідчить про закономірність вияву цього явища [6, с. 54].
Мета статті – проаналізувати на екстралінгвальному й системному рівнях тер-
міни акушерства і гінекології, утворені засобами вторинної номінації.
Вторинні назви термінологічної мікросистеми акушерства і гінекології (далі
ТМ АіГ) зазвичай виникають унаслідок метафоризації й метонімізації загально-
вживаних слів або термінів інших терміносистем. Відомо, що метафора є перене-
сенням за схожістю, через що два об’єкти, часто кардинально різні за походжен-
ням та призначенням, ототожнюються на основі певної риси, як правило, спільної
для обох. Це дає підстави вважати, що метафора і вмотивовує термін, і може слугу-
вати своєрідним маркером для тлумачення його значення нефахівцями.
Серед термінів акушерства і гінекології виокремлюються метафоричні понят-
тя, які дають прагматичну орієнтацію через різні асоціативні зв’язки. Ономасіоло-
гічна база творення термінів ТМ АіГ способом вторинної номінації зумовила ви-
никнення вторинних назв, що з’явилися внаслідок асоціацій за подібністю або
суміжністю, які групуються за зовнішньою схожістю з:
39Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології
1) назвами організмів та їх частин. Наприклад, совине око – око птаха й совине
око – цитомегалічна клітина, виникнення якої спричинене вторгненням до орга-
нізму вірусу ЦМВЛ-НСМV 5-го типу [1, с. 213]. Номінація відбулася за дією
асоціа тивної схожості із зовнішнім виглядом, пор.: поліп – безстатева стадія
розвит ку або життєва форма тварин, часто у вигляді колоній або нашарувань
(ССІС, с. 520) і поліп – аномальне розростання тканин, що виступають над слизо-
вою оболонкою [4, с. 346]. Назва виникла через зовнішню схожість і принцип ло-
калізації, пор.: плече – частина тулуба від шиї до руки; верхня частина руки людини
або передньої кінцівки тварини до ліктьового суглоба (СТСУМ, с. 430) і плече – ді-
лянка хромосоми, розташована на одному боці з центромерою [1, с. 68]; ріг – твер-
дий звужений на кінці кістковий наріст на голові деяких ссавців (СТСУМ, с. 482)
і ріг – ділянка тіла матки, що відповідає місцю впадіння труб [4, с. 43] тощо;
2) назвами будівель, приміщень, споруд та їх елементів (утворюються за зов-
нішньою схожістю, ознакою локалізації тощо). Напр., слово склепіння означає
“опукле куполоподібне покриття або перекриття, що з’єднує стіни, підпори спо-
руд, мостів тощо” (СТСУМ, с. 544). Гінекологічний термін склепіння зафіксований
із значенням “куполоподібне утворення, простір між стінкою піхви й піхвовою
стінкою матки” [4, с. 13]. Базою для виникнення цього терміна стала асоціація за
ознакою “куполоподібний”. Див. також: переддвір’я (присінок) піхви, стінка мат-
ки, тазове дно та ін.;
3) функціональними ознаками об’єктів, наприклад: пробка – загальне найме-
нування затичок різного призначення (для закупорювання бочок, пляшок і т. ін.)
(СТСУМ, с. 453) і пробка акуш.-гін. – виділення з піхви шийкового слизу, який
закриває пологовий канал під час вагітності [1, с. 42]; кора – верхній шар чогось,
оболонка і кора акуш.-гін. – захисний шар органа [4, с. 20], напр., кора яєчника,
кора надниркової залози. Як видно з прикладу, наведені поняття містять єдину базо-
ву функціональну ознаку: ‘бути бар’єром’, який має призначення захистити, за-
шкодити зовнішнім ураженням і т. ін.;
4) формою предметів (переважно такі асоціації утворюються аналітично – за
зовнішньою і функціональною ознаками). Так, за ознакою ‘вмістище, функція
вміщувати що-небудь’ виник термін акушерства міхур – наповнене амніотичною
рідиною вмістище, в якому розвивається плід [1, с. 18] за асоціативним зв’язком із
загальновживаним словом міхур – вмістище для зберігання і перевезення сипких
тіл і різних речей з грубої тканини (СТСУМ, с. 374) тощо.
ТМ АіГ, яка природно пов’язана з загальнолітературною лексикою, може ви-
користовувати загальнонародні слова як терміни способом метонімічного перене-
сення за суміжністю певних ознак. Наприклад: мазанина – невміле малювання,
поганий малюнок, письмо, забруднення (СТСУМ, с. 363) i мазанина – кров’янисті
піхвові виділення при загрозі викидня або на початку та наприкінці менструацій
[4, с. 21]. Також: паличка1 – палка; паличка2 – предмет у вигляді брусочка, пряма
коротка рисочка; паличка3 – харчовий виріб у вигляді короткого брусочка i палич-
ка4 – хвороботвірна бактерія, схожа на рисочку (СТСУМ, с. 417) тощо. Творення
вторинних термінів ТМ АіГ шляхом метонімічного перенесення не відзначається
продуктивністю і становить лише поодинокі випадки.
Метафора й метонімія у вторинних назвах ТМ АіГ можуть накладатися, тоб-
то перебувати в тісних взаємозв’язках. Наприклад, загальновживаним значен-
40 Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Г. О. Морозова
ням терміна система є “множина взаємопов’язаних елементів, відокремлена від
середовища і яка взаємодіє з ним, як ціле” (ССІС, с. 627). Отже, із цього ширшо-
го значення на основі метонімії розвинулося ще два (частина – ціле і навпаки):
“сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов’язані
анатомічно і топографічно, а також виконують однакову функцію”, а також
“внутрішня функціональна структура органа” (ССІС, с. 627). Таким чином, за-
гальне значення терміна розщепилося на два, у результаті чого в першому випад-
ку воно розширилося, а в другому стало вужчим.
Показником системності вторинних акушерсько-гінекологічних наймену-
вань є парадигматичні й синтагматичні зв’язки, які можуть простежуватися в
проявах семантичної варіантності та гіперо-гіпонімічних зв’язках. Аналіз ТМ
АіГ, репрезентованої складеними термінами, утвореними засобами метафори,
показав, що родові назви стають основою для творення інших, видових, унаслі-
док чого між ними формуються відношення різнорівневої гіперо-гіпонімії. Яви-
ще гіперо-гіпонімії в ТМ АіГ виникає у зв’язку з її кількісним та семантичним
розвитком, що може мати прояв у вживанні опорного компонента термінооди-
ниць із означенням, яке вводить до змісту терміна додаткові сигніфікативні
семи, напр.: гілка – гілка яєчника, гілка маткової труби, гілка маткової артерії,
гілка брижової артерії; міхур – міхур зародковий, міхур плодовий, міхур гестацій-
ний, міхур сечовий та ін. Це дозволяє говорити про те, що вторинна, термінологіч-
на, номінація може мати один або кілька компонентів-конкретизаторів, які де-
монструють системність із відношеннями формальної й семантичної варіант-
ності в межах ТМ АіГ.
Причиною існування антонімічних пар складених термінів у ТМ АіГ є про-
тилежні значення конкретизаторів, що входять до складу терміноодиниць. Так,
спостерігаємо тенденцію до послідовності номінацій термінів у антонімічних па-
рах: великі статеві губи – малі статеві губи; розкриття маткового вічка – за-
криття маткового вічка; подовження шийки матки – скорочення шийки матки та
ін. Явище семантичної варіантності конкретизаторів також поширене в медич-
ній термінології. Термін може мати один або кілька таких варіантів: елонгація –
видовження шийки, симфіз – зрощення лобка – зчленування лобка та ін.
В актах вторинної номінації найчастіше відбувається зміна семантичного
поля загальновживаних слів, які переходять до термінних семантичних полів та
значно звужують свої синтагматичні властивості, а відтак зменшується їхня
здатність до сполучення з багатьма компонентами мови. Терміни, які перехо-
дять з однієї терміносистеми до іншої, зазнають аналогійних змін. Причинами
таких процесів у мові є: 1) зміна поняттєвого наповнення; 2) зміна сфери вжи-
вання; 3) зміна семантичної структури слова: і дефінітивного, і сигніфікатив-
ного значення [6, с. 55]. Так, загальновживане слово серп входить до семантич-
ного поля “знаряддя праці” й на рівні синтагматики утворює словосполучення
серп сільськогосподарський, серп металевий та ін. Термін ТМ АіГ серп входить до
семантичного термінного поля “утвір у медицині” і набуває іншого синтагма-
тичного уточнення: серп пахвинний.
Синтагматична конкретизація термінів характеризуються чіткістю, що зу-
мовлює точне вживання тієї чи тієї термінологічної одиниці в певних текстах,
41Термінологічний вісник 2013, вип. 2(2)
Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології
оскільки на основі таких синтагматичних уточнень створюються нові поняття,
і, відповідно, нові номінації.
Взаємопереходи на рівні семантичних полів відбуваються й між різними
терміносистемами. Наприклад, математичний термін ромб входить до семантич-
ного поля “геометрична фігура”. Перехід математичного терміна до розряду аку-
шерсько-гінекологічного призводить до суттєвих змін його синтагматичних
властивостей, тобто в ТМ АіГ він набуває нових синтагматичних уточнень: ромб
Міхаеліса, ромб попереково-крижовий.
Отже, вторинні найменування ТМ АіГ формують структурні зв’язки в її
межах та в межах макросистеми медицини загалом, засвідчують закономірність
існування вторинної номінації як одного із способів кількісних та якісних змін
термінології. Підставою для систематизації вторинних акушерсько-гінекологіч-
них найменувань на позамовному рівні є закономірність мисленнєвих операцій
(дії асоціацій) та структурна системність, а також їхня реалізація на мовному рів-
ні у парадигматичних і синтагматичних зв’язках.
1. Акушерство: Підручник / Кол. авторів; за ред. акад. НАН України В. І. Грищенка,
проф. М. О. Щербини. – К.: Медицина, 2009. – 408 с.
2. Булик-Верхола С. З. Вторинна номінація як спосіб творення музичних термінів в
українській мові // Вісник Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми
української термінології”. – Львів, 2008. — № 620. – С. 62–65.
3. Гимер Н. Вторинна номінація як спосіб творення нових фахових назв у лексиці кос-
метики та косметології // Проблеми української термінології: Зб. наук. пр. / Відп.
ред. Л. Полюга. – Львів, 2012. – С. 101–103.
4. Гінекологія: Підручник / За ред. акад. НАН України В. І. Грищенка, проф.
М. О. Щербини. – К.: Медицина, 2007. – 360 с.
5. Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство: Підручник. – Львів: Світ,
1994.– 216 с.
6. Цісар Н. Системотворчий потенціал вторинних медичних найменувань // Вісник
Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. Серія “Проблеми української термінології”. –
2010. – № 675. – С. 54–56.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
ССІС – Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. –
768 с.
СТСУМ – Яковлева А. М., Афонська Т. М. Сучасний тлумачний словник української мови. –
Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 672 с.
H. O. Morozova
SECONDARY NOMINATION AS A WAY OF OBSTETRICS
AND GYNECOLOGY TERMS FORMATION
The article presents the analysis of the characteristics of the secondary nomination in the
obstetrics and gynecology terminology. Semantic processes that have influenced the emergence
of new terminological units are described; the main types of secondary nomination used to ex-
press new concepts that arise in the process of the microsystem are characterized.
K e y w o r d s : system, terminological nomination, secondary nomination, microsystem.
|