Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії
У статті розглядаються причини виникнення та особливості розповсюдження такого релігійного феномена, як новітні релігійні рухи. Проаналізовані способи психологічного впливу на свідомість віруючого, а також наведені методи навернення людей до релігійних культів. Показані моделі деструктивного вплив...
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України
2012
|
| Series: | Схід |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62376 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії / О. Пашковський // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 156-159. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-62376 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-623762014-05-21T03:01:43Z Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії Пашковський, О. Філософія У статті розглядаються причини виникнення та особливості розповсюдження такого релігійного феномена, як новітні релігійні рухи. Проаналізовані способи психологічного впливу на свідомість віруючого, а також наведені методи навернення людей до релігійних культів. Показані моделі деструктивного впливу нових релігійних організацій на свідомість віруючого. The article discusses the causes and features of distribution of such religious phenomenon as new religious movements. Analyzed the methods of psychological impact on the consciousness of a believer, and the methods of people's conversion to religious cults. Also, the models of religious organizations' destructive influence on the consciousness of believer are considered. 2012 Article Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії / О. Пашковський // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 156-159. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1728-9343 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62376 298 uk Схід Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Філософія Філософія |
| spellingShingle |
Філософія Філософія Пашковський, О. Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії Схід |
| description |
У статті розглядаються причини виникнення та особливості розповсюдження такого
релігійного феномена, як новітні релігійні рухи. Проаналізовані способи психологічного
впливу на свідомість віруючого, а також наведені методи навернення людей до релігійних культів. Показані моделі деструктивного впливу нових релігійних організацій на
свідомість віруючого. |
| format |
Article |
| author |
Пашковський, О. |
| author_facet |
Пашковський, О. |
| author_sort |
Пашковський, О. |
| title |
Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії |
| title_short |
Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії |
| title_full |
Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії |
| title_fullStr |
Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії |
| title_full_unstemmed |
Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії |
| title_sort |
новітні релігійні рухи та методологія їх експансії |
| publisher |
Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Філософія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/62376 |
| citation_txt |
Новітні релігійні рухи та методологія їх експансії / О. Пашковський // Схід. — 2012. — № 2 (116). — С. 156-159. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Схід |
| work_keys_str_mv |
AT paškovsʹkijo novítnírelígíjníruhitametodologíâíhekspansíí |
| first_indexed |
2025-07-05T13:16:24Z |
| last_indexed |
2025-07-05T13:16:24Z |
| _version_ |
1836813002605592576 |
| fulltext |
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
156 ЕКОНОМІКА
© А. Матвійчук
Надійшла до редакції 30.01.2012
A. Matviychuk
ECOLOGICAL DEONTOLOGY AT THE INTERIOR OF THE POSTMODERN
Filed grounding philosophical and methodological relevance of new scientific field - ecological deontology. The
author uses as a methodological lens ideas and principles of postmodern philosophy.
Key words: postmodern philosophy, ecological deontology, global problems, transformation of consciousness.
УДК 298
НОВІТНІ РЕЛІГІЙНІ РУХИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ЇХ ЕКСПАНСІЇ
ОЛЕКСАНДР ПАШКОВСЬКИЙ,
аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка
У статті розглядаються причини виникнення та особливості розповсюдження такого
релігійного феномена, як новітні релігійні рухи. Проаналізовані способи психологічного
впливу на свідомість віруючого, а також наведені методи навернення людей до релігій-
них культів. Показані моделі деструктивного впливу нових релігійних організацій на
свідомість віруючого.
Ключові слова: секта, культ, неокульт, новий релігійний рух, маніпулювання.
Постановка проблеми. Релігійний чинник в
умовах політичних, соціальних та економічних
трансформацій набуває все більшого впливу на
процеси в державі й стає невід'ємним атрибутом
суспільного життя. Релігійні організації, володіючи
значними матеріальними та людськими ресурса-
ми й маючи безпосередній вихід на електорат, ста-
ли важливим елементом української суспільно-по-
літичної сфери. Нерідко вони опікуються не стільки
інтересами громадян, суспільства та держави,
скільки відстоюють власні інтереси, а інколи інте-
реси іншої держави чи її політичних кіл. Участь слу-
жителів культу у виборчих кампаніях на всіх рівнях,
"узгодженість дій" місцевих органів влади та регіо-
нальних церковних осередків, вихід релігійного жит-
тя за межі державних кордонів - це далеко не по-
вний перелік позицій, за якими релігійний чинник
набуває дедалі більшого впливу на національну без-
пеку України. Історичний досвід переконує, що не-
достатня увага й некерованість процесів, які відбу-
ваються в гуманітарній сфері загалом та релігійно-
му житті зокрема, може призвести до серйозних со-
ціально-політичних конфліктів.
Останні дослідження й публікації з проблеми.
Дослідження феномена нових релігійних рухів (НРР)
та проблем, які виникають у зв'язку з їх функціону-
ванням, проводили релігієзнавці, правознавці, по-
літологи, психологи та фахівці з інших галузей знань.
Вони розглядали різні аспекти цієї проблематики:
класифікацію неокультів, протиправні діяння їх пред-
ставників, заходи з протидії цим діянням, державну
політику щодо нових релігійних об'єднань, психо-
логічні аспекти культової практики та ін.
Моделі відносин між державою та релігійними
об'єднаннями, зокрема новими, у різних країнах світу
розглядали А. Баркер, Б. Вайг, В. Єленський, Г. Мо-
ран, К. Дьюрем, С. Бійсбервельд, Х. Папасторис та
ін. Вони дослідили системи державно-церковних
відносин Бельгії, Греції, Іспанії, Італії та інших дер-
жав. Автори у своїх роботах аналізують юридичні
проблеми функціонування традиційних та нових ре-
лігійних об'єднань, а також діяльність відповідних
державних структур. Зокрема, вони розглядають, за
винятком К. Дьюрема, різні аспекти протекціоністсь-
кої політики щодо традиційних церков як носіїв на-
ціональної культури.
Державну політику України щодо релігійних орга-
нізацій розглядали В. Бондаренко, В. Єленський,
Ю. Кальниш, М. Навіченко, О. Разумков, С. Сьомін,
О. Шуба та ін. Вони докладно проаналізували ши-
рокий спектр проблем із цієї тематики, але майже не
розробленою залишилась проблема конкретних ме-
ханізмів удосконалення державної політики щодо
нових релігійних об'єднань.
Протиправна діяльність представників неокуль-
тів, питання щодо виявлення, припинення цієї діяль-
ності, а також запобігання їй розглядалися В. Арес-
товим, Є. Балагушкіним, І. Григулевичем, П. Гуре-
вичем, Н. Кривельською, І. Шудриком та іншими на-
уковцями.
У книгах Є. Балагушкіна, І. Григулевича, П. Гу-
ревича міститься значний обсяг інформації щодо
історії, культової та позакультової практики нових
релігійних об'єднань. Але їхня діяльність, зокрема
протиправна, розглядається в Європі, США та інших
іноземних державах далекого зарубіжжя.
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 157
Психологічні аспекти діяльності нових релігійних
рухів досліджували А. Барах, О. Дворкін, Н. Дудар
та ін. Вони розглянули такі питання: особливості пси-
хології адептів нових релігійних об'єднань, технології
їх вербування, маніпулювання свідомістю в лавах
цих організацій, а також негативні наслідки для пси-
хічного й фізичного здоров'я, які може викликати
участь у культовій практиці окремих нових релігій-
них рухів.
Мета статті - дослідити специфіку методів впли-
ву новітніх релігійних рухів на свідомість віруючо-
го та визначити головні мотиви вступу особистості
до них.
Виклад основного матеріалу. Нові релігійні
рухи в періодиці, релігійних, науково-популярних та
наукових виданнях іменують по-різному: секти, нео-
культи, новітні релігійно-містичні течії, квазірелігії,
псевдорелігії, рухи "Нового віку" тощо.
Не можна, на думку автора, використовувати для
НРР таке визначення, як "секта". Воно дуже вузь-
ке, не конкретне та не наукове. "Секта" (лат. sekta -
вчення, напрямок, від sequor - наслідую) - релігійна
група (громада), яка відокремилася від панівної цер-
кви [1, с. 25]. Поняття "секта" рідко використовуєть-
ся в сучасній науковій літературі (уживається пере-
важно в журналістиці або богословській літературі).
Тут доцільніше вживати визначення "культ" або "нео-
культ". Адже, культ є ширшим поняттям, аніж секта.
М. Уолтер у своїй фундаментальній праці "Царство
культів", яка присвячена новим релігійним рухам та
культам, дає таке визначення терміна культ: "Культ
можна визначити як групу людей, які об'єднуються
навколо людини чи витлумачення Біблії. З бого-
словської точки зору культи значно відхиляються від
основного потоку християнства, однак саме тут па-
радокс - їх представники наполягають на своєму
праві називатися християнами" [1, с. 6].
Ті, хто заперечують проти терміна "нові релігійні
рухи" (далі неокульти), як правило, формують свою
точку зору на тому, що неокульти не є справжніми
релігіями. Релігія часто розглядається як "благо",
тому віднесення до цієї категорії таких рухів, як
Міжнародне товариство свідомості Крішни (більш
відомий як рух "Харе Крішна") або Церква об'єднан-
ня (більш відома під назвою "муніти"), які визнача-
ються будь-яким словником як "релігії", їх против-
ники не приймають. З іншого боку, деякі представ-
ники неокультів ставляться до традиційної релігії
негативно: або як до джерела ворожнечі, або як до
світогляду, що позбавлений життя. Тому вони самі
не хочуть, щоб цей термін з ними пов'язували, навіть
якщо в русі є всі основні ознаки релігії.
Якщо говорити про юридичний бік, то встанов-
лення точних меж - справа сумнівна й ризикована
через безліч так званих законних інтересів, релігій-
них і мирських. Розбіжності щодо вживання цих
термінів часто призводять до безплідних дискусій,
у яких кожна група відстоює свою позицію з мірку-
вань практичної вигоди або, навпаки, намагається
уникнути обмежень, що містяться в тих чи інших
трактуваннях поняття "новий релігійний рух". Наприк-
лад, якщо новий релігійний рух уважається релігією,
це звільняє її від деяких податків.
Деякі рухи не згодні з тим, що вони "нові", якщо
їх віровчення виходить із основних положень будь-
якої традиційної релігії. Наприклад, члени Товари-
ства свідомості Крішни вважають свій рух давньою
й традиційною релігією. Це безперечно тільки щодо
їх ведичних вірувань і ритуалів. Однак сама орга-
нізація, створена на Заході Шріла Прабхупадою,
містить у собі риси НРР від самого початку свого
існування.
Більше того, існують групи чи організації, які,
хоча й залишаються пов'язаними з тією чи іншою
традиційною релігією, мають специфічні риси. В
останню категорію потрапляють деякі християнські
групи (протестантські та римо-католицькі), особливо
ті, які, маючи, як правило, фундаменталістське за-
барвлення, ставлять основною своєю метою залу-
чення якомога більшої кількості прихильників.
Але, хоча точне визначення нових релігійних
рухів (неокультів) сьогодні дискутується, у рамках
нашого дослідження цей термін цілком прийнятний.
Майже всі неокульти мають низку спільних ідео-
логічних елементiв. Це, попри все, уявлення про час,
що передував створенню культу, як про час, спов-
нений розгубленостi та страждань. У цьому випадку
завдяки вiрі вiдкривається "велика iстина". Об'-
єднує неокульти також уявлення про засновника
як про людину, якiй вiдкрилася "абсолютна iстина"
[3, с. 11]. Осмислення його особистості може бути
різним. Він може бути великим пророком, видатним
фiлософом, мудрим гуру чи живим богом. Заснов-
ник культу передає своїм прихильникам певну "iс-
тину", котра гарантує спасiння всiм тим, хто повiрив
у неї, за умов виконання певних вимог, рiзних забо-
рон, табу, на чому наголошує засновник.
Ідеологiям неокультів притаманне уявлення про
те, що свiт найближчим часом буде радикально
змiнено в результатi перемоги сил свiтла над сила-
ми темряви. Носiями добра є представники неокуль-
ту на чолi з керівником. Усi iншi будуть або знищенi,
або не воскреснуть, або підкоряться вiруючим, якi
стануть елiтою нового свiту [3, с. 11-12]. Така перс-
пектива може бути привабливим моментом для тих,
кого не влаштовує їх сьогодення.
Більшість новітніх культів, на вiдмiну вiд тра-
дицiйних релiгiй, розгортають активну пропагандис-
тську дiяльнiсть. Кожен член неокульту вiдчуває
себе мiсiонером, а тому адептами неокультів нерiдко
стають люди, якi прагнуть до духовної чи релiгiйної
активностi й хочуть вiдчути свою значущість.
Нерідко засновники культів стверджують, що
їм Бог особисто відкрив Істину. Наприклад, зас-
новник "Церкви єднання" С. М. Мун і засновник
"Церкви Ісуса Христа святих останніх днів" Дж. Сміт
стверджували, що Бог особисто спілкувався з ни-
ми і надав завдання месійного характеру. Проте
С. М. Мун ставить себе вище Ісуса Христа, який
не виконав своєї місії й був розіп'ятий на хресті, і
тому С. М. Мун уважає, що він більш досконалий і
доведе місію до кінця [5, с. 67].
Засновники культів часто користуються тими ж
джерелами, що й традиційні церкви, але тлумачать
їх по-різному. Наприклад, харизмати, представники
"Церкви Христа", "Міжнародного шляху", "Свідки
Єгови" та мормони по-різному коментують Біблію, а
адепти останніх чотирьох культів до того ж стверд-
жують, що вона неправильно перекладена та вико-
ристовують перероблену Біблію [4, с. 17]. Лідери
значної кількості неокультів ("Церкви Єднання", "Ве-
ликого Білого Братства", "Церкви останнього запов-
іту", "Церкви сайєнтології", "Церкви Ісуса Христа
святих останніх днів", руху Ошо та ін.) розробляють
нові теологічні джерела.
Традиційне християнство пропонує пасивне очі-
кування другого пришестя Христа. Ця пасивність не
зовсім відповідає динамічному життю сучасного
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
158 ЕКОНОМІКА
суспільства. Люди хочуть бачити реальне втілення
Месії на Землі, а не абстрактне божество. Це може
відбуватися з багатьох причин. Деякі не можуть
уявити собі Бога інакше, як персоніфікованого в
образі людини, інші бажають і готові побачити його
своїми очима, треті - не приймають консервативних
традиційних вірувань і шукають сучасні вчення, що
відповідають моді. Відповідно до попиту виникає
пропозиція, що виражається у виникненні різних
культів на будь-який смак.
Дуже важливим є визначення основних причин,
мотивів вступу людей у неокульти. Перша група
причин - це соціальні. Прагнення позбутися самот-
ності, знайти нових друзів, відчути атмосферу теп-
лої дружньої підтримки, любові, солідарності, подо-
лати проблеми вікових криз, конфлікту "діти-батьки",
втрати близької людини, порушення важливих, зна-
чущих стосунків, раптової зміни соціального стату-
су. Реалізується прагнення бути часткою спільної
справи, відчути свою вагомість, виокремитися з
натовпу, створити певний образ себе самого, усві-
домити власну винятковість та неповторність. З'яв-
ляється можливість перекласти прийняття рішень
проблем на іншого або інших (лідерів групи, пропо-
відника, гуру), а також задовольнити потребу (як
правило, приховану) в сильному авторитетному ке-
рівникові.
Друга група причин - духовні. Це пошук Бога,
сенсу життя, потреба вірити в те, що стоїть над ре-
альним, буденним і матеріальним, прагнення знай-
ти відповіді на глобальні питання, які дають поштовх
до зміни особистого та суспільного життя.
До третьої групи належать моральні (регулятивні)
причини - це сподівання здобути сталу світоглядну
систему, нове місце у світі, нову ідентичність; праг-
нення до інтегральності (цілісності): пошук контакту
із собою, іншими, найближчим оточенням і своєю
культурою. Люди бажають набути такий релігійний
світогляд, що сприятиме встановленню у світі за-
гальної гармонії, сприйняти культ, котрий поєднує
сакральне й секулярне (мирське), містичне й науко-
ве, духовне та тілесне, набути таку благодатну ат-
мосферу, у якій їхній творчий потенціал буде реалі-
зовано, де віддадуть належне їхнім здібностям.
Люди прагнуть досягти значущості власного інди-
відуального існування, наприклад, через участь у
соціальних програмах: допомозі літнім людям, нуж-
денним, хворим, інвалідам тощо.
Четверта група причин - психо-фізіологічні. До неї
входять: проблеми фізичного та психічного здоро-
в'я, необхідність духовної підтримки через тяжку
психічну травму; тяжке захворювання, нещасний
випадок; проблеми соціальної адаптації (у хворих
на наркоманію, алкоголіків тощо).
П'ята група причин - інтелектуальні. Сучасна
людина прагне науковоподібного підходу до тлума-
чення істин, що поєднує онтологічні, теологічні, кос-
мологічні основи та досягнення наукових здобутків
й елементів світської культури. Людина бажає отри-
мати готові відповіді на нагальні запитання, що по-
роджуються сучасним динамічним, нестабільним
життям.
Остання група, шоста, - це практичні причини.
Неофіти можуть отримати реальну матеріальну, гу-
манітарну допомогу, навички оволодіння новою тех-
нікою, вивчення іноземних мов, оздоровлення дітей
у межах країни та за кордоном тощо [8, с. 94-95].
Неокульти пропонують свою допомогу у вирі-
шенні різноманітних життєвих проблем, які людина
не в змозі вирішити самостійно. Звідси й починаєть-
ся процес входження людини до новітнього релі-
гійного руху. Віруючий звертається до нього за
власним бажанням. Спочатку він відвертається від
своїх проблем, тому що не здатен їх вирішити.
Втрата віри у свої сили та у свою спроможність
пов'язана з певними змінами в психології, погля-
дах і поведінці людини. З'являється прагнення до
розуміння світу, що є немовбито гарантом захисту
від впливу "земних" людських слабкостей і ґрун-
тується на тривких основах "божественного одкро-
вення", яке повідомляє людині, що вона "загуби-
ла" в собі "абсолютну істину".
Французький вчений О. Клеман уважає, що люди
стали дуже самотніми й гостро відчувають свою
смертність; розпадаються сім'ї, люди шукають у
культі відчуття спокою та любові. Вони легко інте-
груються в нову структуру і знаходять у ній "матір".
Психолог А. Джаноф теж відмічав цей привабливий
момент - можливість задовольнити дитяче прагнен-
ня до любові та захисту від реальності [3, с. 12].
Нерідко культи приваблюють людей із тяжкими пси-
хічними відхиленнями й тих, які страждають на різні
види неврозів та жахів.
Неможливо не враховувати особливості нео-
культів як специфічного різновиду людського співто-
вариства. Адже люди, які втратили життєві позиції,
вступивши в культ, знову знаходять себе, віднов-
люють утрачений зв'язок зі світом. Суспільство не-
хтує невдахами, проте в культах вони є "братами".
Культи об'єднують людей, котрі зневірилися в житті,
сумують за цілісним світовідчуттям, отже, готові
прийняти за Бога будь-якого ідола.
Релігійна потреба зводиться до специфічної (ре-
лігійної) форми задоволення реальних соціальних
потреб людей, які через ті чи інші причини не мо-
жуть реалізуватися у світському житті. До таких по-
треб людина відносить потребу в сім'ї, самостверд-
женні, самовираженні та діяльності. Задоволення
цих потреб у культі призводить до формування по-
чуття божественної обраності. Отже, богообраність
- це форма протесту проти суспільного зла, відме-
жування від оточення шляхом створення світу об-
раних, які відокремлюють себе від іншого світу особ-
ливою вірою, культом, моральними правилами. Ідея
богообраності свідчить про культову обмеженість
суто релігійного протесту. Вона прирікає адепта на
життя за його законами, що передбачає відповідне
становище особи в суспільстві й державі. Насам-
перед, культове відокремлення від світу, суспіль-
ства, а іноді від сім'ї, друзів загострює потребу на-
лежати до ідеальної спільноти. Віруючий, який
відірваний від іншого світу, цінує свою приналежність
до релігійного товариства і тому підпорядковується
його традиціям, усіляко підкреслює свою духовну
близькість ("братерство") з іншими членами цього
товариства, відстоює його ідеї.
Життя в громаді часто звільняє людей і від мате-
ріальних проблем, але головне - воно надає світо-
гляд, що заважає їм кинути культ, повернутися до
умов традиційного суспільства. Цей світогляд при-
таманний не тільки неокультам, він є характерною
рисою будь-якої релігії, його можна встановити ба-
гатьма засобами, але в суспільстві всі ці засоби
нерідко втрачають авторитет, а отже, свою дієвість
[8, с. 25].
У значній частині неокультів активно використо-
вуються такі методики, як медитація, монотонне
співання, глосолалія. Ефективному впровадженню
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
№ 2 (116) березень-квітень 2012 р.
ЕКОНОМІКА 159
цих методик сприяють тривалі пости, настанови та
молитви, самонавіювання та контрольовані дихальні
вправи. Такі практики призводять до зміни процесів
мозкової діяльності, що викликає зміни в стані свідо-
мості, подібні до наркотичного трансу. Для багатьох
адептів, які регулярно перебувають у стані релігій-
ного екстазу, характерні екзальтація, підвищена су-
гестивність, звуження фокусу самосвідомості, зро-
стаюча залежність та підсилення прийняттям ролі,
котру нав'язує інструктор. Медитація, як і решта
методик маніпулювання людською свідомістю в
неокультах, призводить до психологічної залежності
та викликає поступове згасання орієнтації на реаль-
ний світ. У деяких особливо вразливих людей зас-
тосування подібних методик може призвести до пси-
хічних зривів та психічної патології.
Керiвники неокультів нерiдко користуються для
утримання у своїх лавах адептів останнiми досяг-
неннями науки та техніки. Особливу увагу при-
дiляють вивченню психологiї. Часто використовують-
ся гiпноз та інші методи впливу на психiку, і навiть
спецiальнi апарати, створенi для прямого впливу на
мозок, які пiдключаються до комп'ютерних мереж
("АУМ сінрікьо", "Церква сайєнтології", "Трансцен-
дентальна медитація" та ін.).
У різних неокультах для вербування використо-
вується метод "бомбардування любов'ю" (назву
сформулювали муніти). На новачка намагаються
справити велике враження: постійно говорять лес-
тощі, роблять компліменти про його моральні якості
та розумові здібності, методично звертають увагу
на те, що він добре зробив, відвідавши групу одно-
думців. Майбутньому адепту не дають обмінювати-
ся думками та враженнями ні з ким, окрім досвід-
чених вербувальників. Новачок відчуває, що хтось
щиро зацікавився його проблемами та піклується про
нього, що в нього з'явились справжні друзі.
У значній частині культів використовуються ме-
тоди маніпулювання мовою. Ці методи можна умов-
но поділити на два: використання додаткового слов-
никового запасу та надання відомим словам іншого
змісту. Наприклад, засновник "Церкви сайєнтології"
Л. Р. Хаббард використав цю технологію для свого
віровчення шляхом вироблення нової термінології:
діанетика, сайєнтологія, клір, преклір, одитор, оди-
тування, аберації, інграми, тетан, а також надав де-
яким словам іншого змісту: кейс (для людини це те,
як вона реагує на навколишній світ), динаміка (жага
до життя, енергійність та наполегливість у виживанні,
адаптація до умов існування) [9, с. 159-178].
Завдяки використанню методів маніпулювання
мовою в адептів з'являється відчуття посвячення
в нове знання, мову та словниковий запас. Адепти
починають відчувати себе більш комфортно все-
редині культової групи, а коли нова мова стає час-
тиною їх повсякденної мови, починають відчувати
певний дискомфорт із людьми, які не є членами
цієї групи.
Висновки
Отже, культова практика деяких новітніх релігій-
них об'єднань передбачає: групову або індивідуаль-
ну iзоляцiю, що призводить адептiв до усвiдомлення
власної групової надзвичайностi, наявнiсть дирек-
тивного лiдера, який орiєнтує групу за вигiдним для
себе напрямом у прийняттi колективного рiшення,
однорiднiсть групи, що має розвиток унаслiдок не-
допущення (часто лiдером) iснування рiзних думок
або цiнностей. Наслiдками домiнування групового
мислення стають такi загальнi негативнi характери-
стики: формується завищена оцiнка влади (мо-
гутностi) групи, груповi стереотипи та мораль, культи-
вується примус (груповий тиск) заради пiдтримання
групової однорiдностi, що, як правило, включає са-
моцензуру, iлюзiю одностайностi, тиск на вiльно-
думство тощо.
Таким чином, культова практика деяких нео-
культів призводить до певної руйнацiї особистостi
через такi форми: фiзичнi, психiчнi, розумовi, со-
цiальнi.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Мартин У. Царство культов / У. Мартин. - СПб. : Логос,
1992. - 351 c.
2. Академічне релігієзнавство / [наук. ред. А. М. Колод-
ний]. - К. : Світ Знань, 2000. - 862 с.
3. Григулевич И. Р. Пророки "новой истины" : Очерки о
культах и суевериях современного капиталистического мира
/ И. Р. Григулевич. - Ереван : Айастан, 1989. - 293 с.
4. Макдауэлл Д. Обманщики. Во что верят приверженцы
культов. Как они заманивают последователей / Д. Макдау-
элл, Д. Стюарт ; [пер.с англ.]. - [2-е изд., перераб. и доп.]. -
М. : Новая Жизнь : Протестант, 1995. - 224 с.
5. Дворкин А. Сектоведение. Тоталитарные секты: опыт
системного исследования / А. Дворкин. - Нижний Новгород :
Издательство Братства во имя св. князя Александра Не-
вского, 2002. - 702 с.
6. Дудар Н. Соціально-психологічні чинники виникнення
нових релігійних течій / Н. Дудар // Новітні релігії в сучасній
Україні : матеріали круглого столу та науково-практичної кон-
ференції. - К. : VIP, 2000. - С. 94-95.
7. Новітні та нетрадиційні релігії, містичні рухи у суспіль-
но-політичній сфері України : [монографія] / В. М. Петрик,
Є. В. Ліхтенштейн, С. В. Сьомін та ін. ; [за ред. З. І. Тимошенко].
- К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2002. - 331 с.
8. Парахонський Б. О. Нетрадиційні релігійні культи як пи-
тання національної безпеки України / Б. О. Пархонський,
С. В. Сьомін // Стратегічна панорама. - 2000. - № 1-2. - С. 200-212.
9. Хаббард Л. Р. Сайентология: основы мысли / Л. Р. Хаб-
бард. - М. : Нью Эра, 1998. - 207 с.
O. Pashkovs'kyy
NEW RELIGIOUS MOVEMENTS AND METHODOLOGY OF EXPANSION
The article discusses the causes and features of distribution of such religious phenomenon as new religious
movements. Analyzed the methods of psychological impact on the consciousness of a believer, and the methods of
people's conversion to religious cults. Also, the models of religious organizations' destructive influence on the
consciousness of believer are considered.
Key words: sect, cult, neo-cult, new religious movement, manipulation.
© О. Пашковський
Надійшла до редакції 20.02.2012
ФІЛОСОФІЯ
PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com
http://www.pdffactory.com
|