Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років
Однією з особливостей територіальних автономій фінно- угорських народів у Радянському Союзі та у пострадянській Росії є те, що функція збереження етнічності домінує над усіма іншими потенційними чи декларованими функціями. Автономії відрізняються від звичайних областей лише тим, що у них зберіг...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Політичний менеджмент |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/71185 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Суб’єктність етнічної спільноти комі та питання мовної політики у дискурсі 1990-х років / Н. Єфимищ // Політичний менеджмент. — 2009. — № 6(39). — С. 117-126. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Однією з особливостей територіальних автономій фінно-
угорських народів у Радянському Союзі та у пострадянській
Росії є те, що функція збереження етнічності домінує над усіма
іншими потенційними чи декларованими функціями. Автономії
відрізняються від звичайних областей лише тим, що у них
зберігаються деякі „ніші” для задоволення етнокультурних
потреб титульних спільнот. За межами автономій, у діаспорах,
не існує реальних механізмів збереження етнічності. Саме
тому проблема збереження мови в автономіях пов’язується
з представництвом її носіїв у законодавчих і виконавчих
органах влади. Боротьба за таке представництво відбувалася у
різних, найчастіше — непрозорих формах у всі роки існування
СРСР. У пострадянській Росії було впроваджено у цій сфері
певні демократичні процедури з переважно формальним їх
дотриманням. Цим процесам присвятило свою увагу чимало як
західних, так і російських дослідників. Зокрема, П. Фраєр, С.
Лаллукка, Б. Мюллер, Ю. Шабаєв, В. Ільїн, Є. Ципанов вивчали
питання взаємозв’язку між станом і статусом мови титульної
спільноти на прикладі Республіки Комі. |
|---|