«Український рубікон» 1708 року: візія М. С. Грушевського
Об’єктом дослідження є «мазепіана» М. Грушевського, а предметом – українсько-шведський альянс 1708-1709 років у інтерпретації вченого. Наукова новизна доробку полягає в тому, що його метою є не реферування відповідних робіт М. Грушевського, а їх аналіз у руслі проблематики теми. У статті автор з’...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73708 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Український рубікон» 1708 року: візія М. С. Грушевського / І. Діптан // Сiверянський лiтопис. — 2014. — № 4. — С. 127-151. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Об’єктом дослідження є «мазепіана» М. Грушевського, а предметом – українсько-шведський альянс 1708-1709 років у інтерпретації вченого. Наукова новизна доробку
полягає в тому, що його метою є не реферування відповідних робіт М. Грушевського,
а їх аналіз у руслі проблематики теми.
У статті автор з’ясовує московську політику І. Мазепи до «Рубікону» 1708 року в
баченні М. Грушевського; розкриває чинники, котрі, на думку вченого, зумовили шведський зовнішньополітичний вибір Батурина та роль гетьмана в його конструюванні;
аналізує причини та обставини, котрі, згідно з аргументацією М. Грушевського, унеможливили успіх воєнно-політичного виступу козацького генералітету і запорожців
супроти імперської Московії; висвітлює погляди вченого на «Полтавську побіду» як
трагедію не лише українства, а й усеслов’янства; схарактеризовує й пояснює витоки
суперечливого ставлення дослідника до І. Мазепи як до особистості і як до козацького
керманича.
У статті окреслені основні підходи грушевськознавців у тлумаченні методології
найвидатнішого українського історика. Наукову актуальність і непроминальність
«мазепіани» М. Грушевського автор засвідчує порівнянням суджень і висновків ученого
з міркуваннями авторитетної сучасної дослідниці Т. Таїрової-Яковлевої, висловленими
нею у фундаментальних монографіях. |
|---|