Відносини між Східно-Франкською державою та Київською Руссю в X–XI ст.
Мета статті полягає у з’ясуванні характеру політичних відносин між Східно- Франкською державою та Київською Руссю в X–XI ст. Методологія дослідження. Для розв’язання поставленої мети всі контакти між правителями майбутньої німецької та руської держав представлено у хронологічному порядку, із вико...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відносини між Східно-Франкською державою та Київською Руссю в X–XI ст. / Я. Сохацький // Український історичний журнал. — 2021. — Число 3. — С. 4-15. — Бібліогр.: 62 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Мета статті полягає у з’ясуванні характеру політичних відносин між Східно-
Франкською державою та Київською Руссю в X–XI ст. Методологія дослідження. Для
розв’язання поставленої мети всі контакти між правителями майбутньої німецької та руської
держав представлено у хронологічному порядку, із використанням наявних джерел та
сучасних історичних інтерпретацій. Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження
встановлено, що впродовж означеного періоду постійні та безперервні відносини між двома
політичними організмами не склалися. Це стосувалося також окремих східно-франкських
монархів, які не були зацікавлені у встановленні постійних контактів із Руссю, чиї володарі
вважалися суверенними, але номінально нижчими за ранґом від імператора. Загалом, спільною
характерною рисою східнофранксько-руських відносин, особливо в XI ст., була політика щодо
польської держави. Висновки. Контакти Східно-Франкської держави (періодів правління
Саксонської та Салічної династій) із Руссю встановилися лише за Оттона I, зокрема на ґрунті
релігійної політики. Після тривалої паузи ці стосунки відновилися за Генріха II у зв’язку з його
намірами щодо Болеслава Хороброго. По суті відтоді й до кінця XI ст. спільним знаменником
у взаєминах між імперією та Руссю стане польський чинник. За Генріха II, Конрада II контакти
з Київською Руссю зосереджувалися на союзах проти Болеслава Хороброго та його спадкоємця
Мешка ІІ. З іншого боку, у часи Генріха III було укладено союз з Ярославом Мудрим, метою
якого була реституція правління Казимира Відновителя в Польщі. Можна стверджувати, що
за Генріха IV відновився традиційний політичний напрям у політиці імперії, котрий полягав
у використанні відносин із Руссю супроти Польщі, який, однак, у тогочасних умовах не мав
значних шансів на успіх і був фактично заблокований дипломатичними заходами Болеслава II
Сміливого (Щедрого). У цьому контексті дивує надзвичайна пасивність східнофранкських
правителів щодо Русі, оскільки лише Генріх II, імовірно, чи не єдиний виступив із пропозицією
укласти союз. |
|---|