Слава – родинне свято у сербів
Родинне свято в сербів, яке відбувається щороку у визначений день на честь одного зі святителів, називається слава, хресна слава, хресне ім’я тощо. Основною обрядодією цього свята є розрізання та розламування дріжджового хліба, який має назву славський колач. У західних сербських областях під час сл...
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Series: | Народна творчість та етнологія |
| Subjects: | |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Слава – родинне свято у сербів / Л. Раденкович // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 15-22. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Родинне свято в сербів, яке відбувається щороку у визначений день на честь одного зі святителів, називається слава, хресна слава, хресне ім’я тощо. Основною обрядодією цього свята є розрізання та розламування дріжджового хліба, який має назву славський колач. У західних сербських областях під час слави господар обирає поважного гостя, який керує обрядами (долибаша), він не сідає за стіл, а піклується, аби всіх гостей почастували їжею та напоями. У цих місцевостях узвичаєно, що всі чоловіки під час розрізання колача стоять з непокритою головою і разом співають славську пісню. У Східній Сербії кожний гість, який приходить на славу, спочатку цілує спеціальний хліб на столі, а потім вітається з господарем та всіма іншими. Тут спорадично засвідчена практика, коли господар перед розрізанням короваю, тримаючи запалену свічку, вклоняється та цілує землю. Слава початково була святом на честь міфічного божества, засновника роду, який уособлював усіх предків певного роду. |
|---|