Перебіг процесів пероксидного окиснення ліпідів та роль аскорбінової кислоти у формуванні адаптаційного синдрому рослин за сумісної дії кадмію та нікелю
Дослiджено динамiку змiн процесу пероксидного окиснення лiпiдiв та вмiсту аскорбiнової кислоти як компонента системи антиоксидантного захисту рослин. Встановлено, що сумiсна дiя кадмiю та нiкелю iндукує окиснювальний стрес, який виявляється у збiльшеннi вмiсту як первинних, так i вторинних продуктiв...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Перебіг процесів пероксидного окиснення ліпідів та роль аскорбінової кислоти у формуванні адаптаційного синдрому рослин за сумісної дії кадмію та нікелю / В.М. Гришко, Т.А. Демура // Доп. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 154-162. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Дослiджено динамiку змiн процесу пероксидного окиснення лiпiдiв та вмiсту аскорбiнової кислоти як компонента системи антиоксидантного захисту рослин. Встановлено, що сумiсна дiя кадмiю та нiкелю iндукує окиснювальний стрес, який виявляється у збiльшеннi вмiсту як первинних, так i вторинних продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв у коренях та в асимiляцiйному апаратi кукурудзи до 4 разiв. У коренях вмiст аскорбiнової кислоти на початкових етапах сумiсного впливу металiв зростає на 20%, а з подовженням термiну впливу знижується внаслiдок iнтенсифiкацiї її використання для гальмування процесiв вiльнорадикального окиснення лiпiдiв. Проте в листках за дiї низьких концентрацiй кадмiю та нiкелю протягом 24 год їх сумiсного впливу вмiст аскорбiнової кислоти зростає на 20%, тодi як пiдвищений рiвень хоча б одного з металiв призводить до iнтенсивного використання вiтамiну С, на що також вказує зростання (у 2,3–2,5 раза) його окиснених форм, зокрема 2,3-дикетогулонової кислоти. |
|---|