Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст.
Формування естетичної платформи сецесії як світосприйняття, як шляху до синтетичного вирішення загальнокультурних проблем часу опанувало уми теоретиків стилю наприкінці ХІХ століття. Це питання постало безумовною прерогативою і висвітлювало перелом у самих принципах формотворення, перелом, що супр...
Saved in:
Date: | 2014 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут народознавства НАН України
2014
|
Series: | Народознавчі зошити |
Subjects: | |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Формування естетичної платформи сецесії в українському мистецтві кінця ХІХ — початку ХX ст. / Р. Грималюк // Народознавчі зошити. — 2014. — № 6 (120). — С. 1316-1327. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineSummary: | Формування естетичної платформи сецесії як світосприйняття, як шляху до синтетичного вирішення загальнокультурних проблем часу опанувало уми теоретиків стилю наприкінці ХІХ століття. Це питання постало безумовною
прерогативою і висвітлювало перелом у самих принципах
формотворення, перелом, що супроводжувався художньою
переорієнтацією, яка знаходила відображення у характері
використання мистецької спадщини, у самому методі оновлення традицій. Тому відповідно з логікою історичного
процесу модерн як початковий етап мистецтва новітнього
часу, оминувши свого попередника, звертається до середньовіччя — вітчизняного й зарубіжного, а також до традицій національного народного мистецтва.
Модерн прагнув до синтетичності мистецтв, до очищення
й оновлення декоративних мотивів, до органічності художніх форм, що було в загальній більшості співзвучним до
тенденцій, які намітилися в українському мистецтві наприкінці ХІХ ст. Саме в модерні вперше з часів середньовіччя
ми стикаємося зі синкретичністю як головною структурною формотворчою ознакою — синкретичністю конструктивного і художнього начал. |
---|